Божевільне, божевільне, божевільне XIV століття. Живе на світі французький бідний лицар - мовчазний і простий, але гордий і буйний Жан де Карруж (Метт Деймон - трилогія про друзів Оушена, тетралогія про Джейсона Борна). Воює справно, проливаючи кров за короля і свого пана - графа П'єра Алансона (Бен Аффлек - Перл-Харбор, Бетмен у фільмах Зака Снайдера), записного бабія, п'яниці і боягуза. У Жана є друг і кум - Жак Ле Грі (Адам Драйвер - Паттерсон, диснеївські Зоряні війни) - хитрий, обережний, розпусний і, що рідкість для лицаря, письменний. Але дружба закінчується, коли граф П'єр призначає другого вибивати данину з першого. Сказати "нема грошей - йди до біса" Карруж не може і вирішує поправити справи вигідним шлюбом із Маргаритою де Тібувіль (Джоді Комер - Вбиваючи Єву, Головний герой). І ось, коли Карруж проливає кров в далекій Шотландії, Ле Грі нібито проникає в його замок і гвалтує Маргариту. Але ось біда - про це відомо тільки зі слів самої дівчини. Карруж вирішує змити ганьбу кров'ю і викликає Ле Грі на дуель.
Читати також"І негайно випив": рецензія на фільм "бестселер"
Прошу пробачити читачів за такий довгий вступ, але дуже важко без нього було б розібратися у всіх хитросплетіннях сюжету. Метр - сер Рідлі Скотт - вперше за багато років повернувся до жанру історичної драми. І можна відразу ж сказати, що спроба ця виявилося вдалою (це особливо дивно буде для тих, хто списав режисера з рахунків після Чужого: Заповіт і Всі гроші світу). У такій потужній і лютій творчій формі Скотт не перебував, мабуть, з часів Царства небесного і Гладіатора.
Тим більше, що завдання він собі поставив досить складну - розповісти історію від імені відразу трьох персонажів - Карружа, Ле грі і Маргарити. Причому Старий лис, сер Рідлі, заздалегідь убезпечив фільм від критики в надмірному звеличенні чоловічих історій титром "Правда", що передує історії жінки.
І досить впевнено режисер із завданням впорався - питання невеликі є лише якраз до новели Маргарити. Від того, що відбувається на екрані, буквально не відірвати очей (дарма, що зараз будь-який глядач може подивитися в Вікіпедії, чим дуель закінчилася) - картинка приголомшлива, епоха відображена максимально ретельно, драматизм так і бризкає-іскриться. Актори теж грають відмінно (крім Аффлека, але у того роль маленька і не дуже вигідна - такого собі середньовічного Х'ю Хефнера). Трійця ж Деймон-Драйвер-Комер купається в своїх ролях і відмінно взаємодіє один з одним. Перший хороший в ролі чесного вояки, який, однак заради своєї честі готовий ризикнути життям дружини (адже якщо він програє дуель, то Маргариту спалять на багатті), другий - ідеальний в ролі людини, що рветься з лайна в князі, а третя - робить максимум, щоб показати, яке жилося жертвам насильства (та й взагалі жінкам) в ті часи, коли в них бачили не більше, ніж іграшку і засіб для розмноження.
Резюмувавши. На Останню дуель точно потрібно йти фанатам Рідлі Скотта і шанувальникам історичного кіно. Але якщо раптом на сеанс забреде і звичайний відвідувач торгового центру, то він точно від фільму не залишиться в розпачі