Навіщо СРСР залучав авіацію для «засолювання» річок: пояснення істориків

Навіщо у СРСР "солили" річки / Колаж: Главред, фото: Freepik

Нічого спільного з кулінарією така практика не мала.

Основні тези:

У радянській інженерній практиці існувала маловідома, але показова для епохи традиція — навмисно засолювати річки. Попри химерну назву, цей метод не мав нічого спільного з кулінарією. Він був частиною ширшої радянської ідеї про те, що природу можна й потрібно «перемагати» технічними засобами, пише Oboz.ua.

Основною причиною застосування солі була боротьба з льодом, який ускладнював або повністю зупиняв річкову навігацію. У багатьох регіонах Сибіру та Півночі річковий транспорт був фактично єдиним способом доставляти вантажі, тому замерзання водойм створювало серйозні логістичні проблеми. Щоб продовжити сезон судноплавства, інженери використовували технічний хлорид натрію. Його розкидали з літаків або спеціальних суден на поверхню льоду, де сіль поступово «проїдала» крижаний шар, утворюючи тріщини та порожнини. Це робило лід крихким і дозволяло криголамам швидше прокладати шлях, а портам — працювати довше.

Навесні сіль застосовували для боротьби з льодовими заторами, які часто утворювалися біля мостів або на вузьких ділянках русла. Такі затори могли спричиняти затоплення цілих населених пунктів. Засолювання пришвидшувало танення льоду, а інколи його комбінували з темними матеріалами — наприклад, вугільним пилом, який нагрівався на сонці та додатково руйнував крижаний масив.

Попри те, що метод справді працював, його наслідки виявилися значно небезпечнішими за проблему, яку він мав вирішити. Масове потрапляння солі у прісні водойми призводило до загибелі риби та мікроорганізмів, які не могли вижити в зміненому хімічному середовищі. Якість питної води в містах нижче за течією помітно погіршувалася, а металеві конструкції мостів і суден швидше руйнувалися через корозію. Усе це робило «соління» річок не лише екологічно шкідливим, а й економічно невигідним.

Згодом від цієї практики відмовилися. Сучасні технології дозволяють боротися з льодом без хімічного втручання: потужні криголами, судна на повітряній подушці, точкові підриви льоду та подача теплої води в критичних зонах стали безпечними альтернативами радянським експериментам.

Також рекомендуємо:

Про джерело: Обозреватель

"Обозреватель" (стилізована назва - Oboz.ua) - українське інтернет-видання соціально-політичної спрямованості. Засноване 2001 року. Належить українському політику і підприємцю Михайлу Бродському. У виданні він обіймає посаду голови редакційної ради "Обозревателя". Шеф-редактор - Орест Сохар.

Видання висвітлює соціально-політичні, культурні та інші важливі новини України та світу.

Новини заразКонтакти