Ви дізнаєтеся:
Власники приватних будинків дедалі частіше демонтують частину тротуарної плитки у дворах і кладуть на її місце газонні ґрати. По такому покриттю можна проїхати автомобілем, а більшість опадів іде в ґрунт, а не в каналізацію. Ще недавно суцільне мощення вважали практичнішим за газон, бо від нього менше бруду і траву не треба постійно косити, повідомляє Kertészkedj.
Головна проблема щільного мощення виявляється під час злив. За оцінкою британського Королівського садівничого товариства (RHS), непроникне покриття може збільшувати обсяг поверхневого стоку до 50%. Уся ця вода потрапляє у вуличну каналізацію, яка не завжди витримує такий тиск.
RHS уже кілька років виступає проти забетонованих палісадників. На виставці в Таттон-парку 2024 року на замовлення регіонального комітету з питань повеней (North West Regional Flood and Coastal Committee) збудували показовий сад Unpave the Way, тобто «Звільни від мощення». У пресматеріалах виставки суцільне мощення палісадників назвали поширеним по всій країні трендом, який прискорює стікання води й підвищує ризик затоплень.
У саду показали інструменти раціонального водокористування: водопроникне покриття, збирання дощової води та елементи, що сповільнюють рух води до стоку. За задумом організаторів, такі рішення ще й охолоджують міста і корисні для живої природи. Власникам будинків радять замінювати тверде покриття рослинами, які добре переносять і посуху, і зливи. Після виставки сад не розібрали: він знайшов постійне місце в парку Whitaker Park у місті Ротенстолл, графство Ланкашир.
Плитка шкодить не лише через дощову воду. У RHS нагадують, що вдень покриття накопичує тепло, а вночі віддає його і цим посилює ефект міського острова тепла. На глинистих ґрунтах є ще один ризик: під плитку не потрапляє волога, ґрунт висихає й осідає. Через це тріскаються стіни й доріжки, а в гірших випадках і стіни будинку.
Тому товариство радить обирати водопроникні рішення. Найдешевше з них - гравій. Є також плитка особливої форми: якщо покласти її на ущільнену основу зі щебеню, вода йде крізь шви. Найкращим варіантом вважають комірчасті ґрати з переробленого пластику, які засипають гравієм або засівають травою. Газонні ґрати бувають бетонні й пластикові, і зроблені вони саме для того, щоб на трав'яну ділянку можна було заїжджати автомобілем.
В Англії до такого переходу підштовхує й законодавство. Непроникне покриття площею понад п'ять квадратних метрів у палісаднику потребує дозволу на будівництво, якщо вода з нього не може стікати на газон чи клумбу. В Уельсі та Шотландії правила ще суворіші.
В Угорщині частку мощення на ділянці визначають насамперед місцеві правила. Обов'язкову частку озеленення встановлює місцевий будівельний регламент громади, і в різних зонах вона може різнитися. Чи зараховують до неї газонні ґрати, теж залежить від населеного пункту. Наприклад, у селищі Деск постанова про зелені насадження 2022 року прямо виключає ділянки, вкриті газонними ґратами, з озеленення громадської території перед ділянкою, навіть якщо вони пропускають воду. Тому перед переплануванням двору варто уточнити це в органах місцевого самоврядування.
Ґрати підходять не всюди. Трава в них погано росте в глибокій тіні, наприклад під великими деревами чи біля високих стін. Якщо автомобіль щодня стоїть на тому самому місці, газон під колесами рідшає, а під днищем жовкне без світла. На щільній глині з поганим дренажем без належної основи вода може застоюватися під ґратами.
Під ґрати потрібна міцна водопроникна подушка зі щебеню. Її товщина залежить від того, ходитимуть по покриттю лише пішоходи чи їздитимуть автомобілі. Для стоянки надійніші бетонні ґрати, а для пішохідної доріжки вистачить легших пластикових. Комірки засипають сумішшю родючої землі й піску та засівають насінням трави. Далі такий газон треба косити й поливати так само, як звичайний.
Для тих, хто все ж віддає перевагу бруківці, пропонуємо переглянути відео про те, як правильно її укладати:
Вас може зацікавити: