Ключове:
Новорічна ялинка давно стала головним символом зимових свят. Важко уявити новорічну атмосферу без цього дерева, але чи замислювалися ви, чому саме ялинка зайняла таке важливе місце?
Відповідь на це запитання дає Главред з посиланням на РБК.
У багатьох культурах дерева символізували зв’язок між небом і землею, життя й достаток. Стародавні кельти вважали вічнозелені рослини уособленням вічності та перемоги над смертю. У Скандинавії ялини оберігали від злих духів, а слов’яни клали гілки хвої біля порогу для захисту дому. Такі традиції заклали основу сучасної ялинки як символу зимових свят.
Християнська традиція прикрашати ялинку почалася в Німеччині XVI століття. Згідно з легендою, Мартін Лютер першим прикрасив дерево свічками, аби передати красу зоряного неба. Згодом традиція поширилася по Європі, а пізніше - й у всьому світі.
У Великій Британії звичай встановлювати ялинку з’явився завдяки принцу Альберту, який привіз традицію зі своєї батьківщини. У США ялинку популяризували німецькі іммігранти, і вже у XX столітті ця традиція стала загальносвітовою.
Прикраси для ялинки також мають своє значення: зірка на верхівці символізує Віфлеємську зірку, кульки нагадують плоди райського дерева, а гірлянди – святкову єдність. Сьогодні прикрашання ялинки є не лише декоративним процесом, а й способом збереження культурних традицій.
Нині ялинка стала універсальним символом зимових свят. Її ставлять у домівках, парках, торгових центрах і на площах. Незалежно від того, живе дерево чи штучне, головне – це святкова атмосфера, яку вона дарує.
Також раніше розповідалося про новорічний лайфхак від бабусь. Існує секрет, що треба додати до ялинки, щоб вона стояла довше.
Більше святкових новин:
Новорічна ялинка - справжнє або штучне прикрашене дерево ялини, ялиці, або сосни, що використовується як головний атрибут свята Нового року. Вперше з'явилась за ініціативою радянського партійного пропагандиста Павла Постишева у 1935 році як заміна різдвяній ялинці. Окрім країн колишнього СРСР, звичай прикрашати дерева до Нового року також існує у деяких країнах колишньої Югославії, Туреччині, Китаї та В'єтнамі, пише Вікіпедія.