Росія готує новий великий наступ на Україну, який може розпочатися вже за пару місяців. Про це попереджають західні ЗМІ, говорив про це і президент України Володимир Зеленський. Причому перші часом описують не надто оптимістичні для нашої країни перспективи, прогнозуючи наступ російських військ на Харків, а також їхню другу спробу захопити Київ. Та й столичний мер Віталій Кличко не виключає наступу росіян на Київ.
Керівник Центру військово-правових досліджень, військовий та політичний експерт Олександр Мусієнко в інтерв’ю Главреду розповів, коли Росія почне новий наступ і на яких напрямках, чи буде нова спроба російських військ взяти Київ, що чекає на Харків, а також на яких напрямках є ризик просування ворога.
На наскільки великий і масштабний наступ сьогодні здатна Росія? Чи можуть російські війська поперти звідусіль, із декількох напрямків, як це було у 2022-у?
Можуть, але цей наступ одразу буде відбитий. Російські війська можуть спробувати прориватися в декількох місцях, однак поки що для цього у Росії немає достатньої кількості сил, а якість тих підрозділів, які можуть виконувати це завдання, гірша, ніж у 2022 році. Тому навряд чи результат такого нового російського наступу буде відрізнятися від результату наступу у 2022-у.
Звісно, Росія може розглядати різні плани, в тому числі і план щодо розтягнення української лінії оборони, який передбачає одночасний удар і на півдні, і на сході, і на півночі. Аби це можна було робити ефективно, РФ потрібне угруповання чисельністю щонайменше 300 тисяч осіб, озброєне, укомплектоване технікою, артилерією та потрібними засобами. Але наразі про те, що Росія може зібрати таке угруповання, не йдеться, тобто не простежуються такі кількості.
До літа РФ має намір зібрати угруповання чисельністю 100-150 тисяч осіб, яке не буде забезпечене технікою та артилерією повною мірою. Ставка буде робитися на живу силу, дрони та авіацію. Менша ставка буде на бронетехніку та артилерію.
Це 150-тисячне угруповання військ, яке Росія планує зібрати, може діяти за двома сценаріями:
Тобто ви вважаєте більш імовірним, що наступ ворога на Харків буде відволікаючим маневром, аби відтягнути українські війська зі сходу?
Скоріше за все, так. Але також є ймовірність того, що там може з’явитися повноцінне угруповання, і ворог захоче змінити фокус уваги та атакувати Харківщину та Сумщину. Йти на Харків, не атакуючи Сумщину, неможливо, тож росіянам доведеться розширювати фронт. Цей сценарій ми не можемо виключати.
Однак тоді треба робити висновки, що ворогові доведеться зменшувати свій наступальний потенціал на сході. А тоді буде дуже складно захопити Донецьку і Луганську області, або й взагалі неможливо.
Ризики зберігаються. Як діятиме ворог, покаже тільки розташування його сил і засобів. Коли ми будемо бачити або скупчення російських військ і розумітимемо, куди вони підходять, або доукомплектовування росіянами підрозділів і компенсацію втрати, яких вони зазнають у боях на сході, або створення повноцінного самодостатнє угруповання на Харківському напрямку, тоді можна буде робити більш точні висновки.
Чи можуть свідчити систематичні удари росіян по енергетичній інфраструктурі Харкова про їхні плани щодо захоплення цього міста? Тобто про те, що ворог змушує людей залишити Харків, аби потім захопити його? Чи не почнуть росіяни діяти так, як сказав їхній пропагандист Соловйов: спочатку потрібно дати харків’янам 48 годин, щоб вони залишили місто, а потім почати бомбити квартал за кварталом?
Удари по енергетичній інфраструктурі, як і удари по самому Харкову, цивільних об’єктах, не свідчать про те, що Росія готує наступ на місто.
По-перше, це прояви відвертого терору проти цивільного населення, російський злочин. Це відбувається тому, що Росії не вистачає сил узяти Харків у результаті сухопутної наступальної операції.
По-друге, це звичайне намагання Росії спровокувати відтік населення з Харкова, тобто спроба змусити людей залишити місто, створивши там нестерпні умови для життя.
По-третє, росіяни тероризують Харків і харків’ян із метою створити враження, що Росія готується до наступу вже найближчими днями або тижнями. Тобто це елемент потужного психологічного тиску на людей.
Тож ці удари по Харкову виключно про це. Військової доцільності у таких діях практично немає. Це терор проти місцевого населення, і все.
Кличко днями заявив, що не можна виключати наступу на Київ. Як ви оцінюєте загрозу для столиці? Чи можуть росіяни знову спробувати взяти Київ?
Якщо говорити такими категоріями, то не можна виключати і падіння астероїда на Землю. Виключати не можна нічого.
Загроза для Києва буде зберігатися завжди, доки триває війна. Доки триває російська агресія, можливі абсолютно різні сценарії, які нам потрібно враховувати, в тому числі російські війська можуть знову піти на Київ. Це буде означати, що росіяни розтягнуть свої лінії забезпечення та будуть знищені доволі швидко. Певною мірою спроба наступу російських військ на Київ, якщо вони наважаться на такий крок, буде навіть подарунком для українських військ.
Тому наступу на Київ не можна виключати. Завжди потрібно чекати, що ворог може атакувати і українську столицю. Київ завжди буде у полі уваги противника, тому, звичайно, потрібно продовжувати розбудовувати оборонні споруди, рубежі, зміцнювати лінії оборони, проводити навчання військових контингентів, які залучені до оборони столиці, і бути готовими до різних сценаріїв.
Те, що цього не можна виключати, зрозуміло. А наскільки ймовірно, що Росія піде на Київ у межах нового наступу? Чи помітні ознаки підготовки до цього?
Ознак підготовки до наступу на Київ немає. На сьогоднішній день не фіксуються війська, які б готувалися йти на українську столицю. Втім, фіксується намагання прорвати державний кордон у Сумській області, але ці спроби відбиваються нашими підрозділами. Таким чином противник намагається знайти коридор, аби прорватися вглиб території країни. Зрозуміло, у цього є мета. Та станом на зараз ударних угруповань військ Росії ні в Білорусі, ні на території Брянської або Курської областей, які б свідчили про те, що ворог готує наступальні дії на Київ, немає.
Однак ситуація завжди динамічна, тому неможливо передбачити, де російські війська будуть за три-чотири місяці. Треба аналізувати і відстежувати пересування військ ворога і робити висновки, отримуючи різну інформацію, яка є в розвідки та нашого Генштабу, а тоді прогнозувати, де саме ворог може завдати удар.
Питання щодо термінів. Зеленський неодноразово говорив, що наступ начебто може початися наприкінці травня або в червні. Деякі наші експерти, наприклад, Олександр Коваленко говорить, що наступ більш імовірний у серпні-вересні, Олег Жданов – що ближче до осені. Як ви вважаєте, коли Росія буде готовою розпочинати цей наступ?
Максимально швидко, у травні-червні. Як і говорить президент.
Чому?
Росія розуміє, що час працює проти неї. До серпня-вересня вона не може тягнути, бо розуміє, що Конгрес США таки проголосує за допомогу нашій країні, Україна буде отримувати більше забезпечення з Європи, і ми краще підготуємося до відбиття будь-яких атак ворога до осені.
Тому я думаю, що росіяни зараз будуть тиснути максимально. Вони не будуть зважати на підготовку власних підрозділів, а проведуть пришвидшений курс підготовки, і ці сили підуть на компенсацію втрат. Росія намагатиметься витиснути максимум у межах кампанії, яку веде зараз. Чекати вона не буде, бо розуміє, що Україні вдасться зміцнитися.
Насправді, якби Росія зачекала, це був би непоганий сценарій для нас, оскільки ми б отримали більшу підтримку і краще підготувалися. Тому Росія хоче максимально швидко досягнути цілей щодо захоплення Донецької і Луганської областей, хоча б таких цілей.
Чим новий наступ росіян може бути для нас складнішим, аніж наступ 2022 року? Які можуть бути принципові відмінності та проблеми?
Особливих відмінностей не буде. Основна відмінність полягатиме в тому, що українські підрозділи зараз більше готові до різних сценаріїв.
Що стосується проблем, то, безумовно, нам потрібно більше озброєння. Це залишається проблемною точкою. Потрібно більше артилерії та далекобійних ракет, аби перебивати і переривати логістику ворога. Нам дуже важливо не давати розгортатися силам окупантів, тож треба знищувати їх у тилах. Та попри ці проблеми, українське командування і військовослужбовці готуються до всіх можливих сценаріїв, готуються відбивати атаки навіть тими ресурсами і засобами, які є.
Ваші прогнози щодо нашої здатності відбити цей наступ росіян? Судячи з ваших попередніх відповідей, ви налаштовані досить оптимістично.
Я допускаю, що нам доведеться відійти з певних позицій на сході, тому що ворог зможе розвинути і мати певний тактичний успіх. Я не виключаю, що з часом наша лінія оборони буде проходити вздовж лінії Краматорськ – Костянтинівка – Слов’янськ. Саме там будуть основні оборонні рубежі. Бо ворог спробує атакувати Донеччину з різних напрямків: з району Волновахи, з півночі тощо. Певні складнощі можливі, відбивати наступ нам буде непросто.
Нам слід бути готовими і нормально сприймати те, що, можливо, доведеться відійти на певні рубежі. Але я не думаю, що російські війська досягнуть оперативно-стратегічного успіху, як хотіли би.
А на Харківщині?
Теж зможемо відбити. Я думаю, що Харків має бути пріоритетом для нас, із точки зору оборони і захисту. Це велике місто, мегаполіс, де живе багато людей. Нам треба робити все, аби втримати Харків, навіть ціною того, що доведеться відійти в інших місцях.
Олександр Мусієнко – блогер і експерт. Є головою недержавної організації «Центр військово-правових досліджень». Виступає в якості експерта в ефірах телеканалів, пише My.ua.