Якщо Іран вдарить по Україні, каспійські порти можуть бути просто знищені - Ігор Семиволос

Іран не міг залишити ситуацію без реакції. Але те, що іранська влада так багато говорить, свідчить лише про одне – вони самі дуже налякані, вважає Семиволос.

Після українських ударів по російській логістиці на Каспійському морі та різкого загострення риторики Тегерана президент Володимир Зеленський заявив, що Росія допомагає Ірану, передаючи йому розвідувальну інформацію про військові об’єкти США та країн Перської затоки.

Погрози Ірану на адресу України вперше пролунали настільки відкрито саме в той момент, коли Каспійське море перестало бути для Тегерана безпечним тилом. Після серії атак на судноплавство та об’єкти, пов’язані з військовою логістикою Росії, іранська влада різко посилила риторику, звинувативши Київ у діях в інтересах Ізраїлю та пригрозивши відповіддю. Водночас експерти зазначають, що за гучними заявами може стояти зовсім інша причина: страх втратити один із небагатьох транспортних коридорів, який досі забезпечує Іран товарами, продовольством і військовою логістикою.

В інтерв’ю Главреду директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос розповів, чи справді Тегеран готовий перейти від дипломатичних погроз до військових дій, чи може Каспійське море стати новим театром війни, яку роль у цій історії відіграють США, та чи намагатиметься Росія використати кризу у власних інтересах.

Чому Іран зараз настільки загострює ситуацію, погрожуючи Україні?

Тому що для Ірану Каспійське море залишається одним із небагатьох каналів постачання і продовольства, і товарів. Втрата цього каналу стане великою проблемою. Вони бачать, що йдеться не про якийсь епізод, а про цілісну програму припинення судноплавства, як це свого часу сталося на Чорному та Азовському морях.

Тобто вони справді бачать загрозу в можливих діях України на Каспійському морі?

Думаю, що так.

Якщо говорити про погрози, які зараз лунають з боку іранської влади. Наприклад, Defense Express писав, що Іран нібито може застосувати проти України балістичні ракети. Наскільки реально, що Іран за певних обставин може вдатися до військових кроків щодо України?

Гіпотетично – може. Практично – дуже сумнівно. Для того щоб запустити такі ракети, їх ще потрібно відповідним чином перемістити й переорієнтувати. Адже вся система Ірану була заточена під можливу війну в Перській затоці, Червоному морі або під удари по Ізраїлю. Та й, зрештою, можна ще й помилитися – і влучити по Росії.

А якщо, наприклад, передати ракети Росії, щоб вона їх застосувала?

Це теж непросто. Такі системи потрібно транспортувати, інтегрувати. Все це досить складно. Сьогодні каспійські порти є критично важливими для Ірану, адже інші порти фактично заблоковані. Іранці чудово усвідомлюють цю загрозу. Я не думаю, що зараз вони почнуть запускати ракети в усі боки. Це явно не відповідає їхнім стратегічним інтересам.

Через дипломатію та так звану мʼяку силу, через заяви, зокрема Арагчі, вони намагатимуться впливати на ситуацію. Для них набагато важливіше не запустити одну чи дві ракети по Україні, а зробити так, щоб Україна не завдавала ударів по їхніх портах. Бо якщо ми почнемо бити по їхній портовій інфраструктурі, вона може зупинитися назавжди. І вони це прекрасно розуміють.

Чи є, на вашу думку, зацікавленість США саме в такому розвитку подій? З одного боку Іран публічно погрожує Україні, а з іншого – самі США перебувають у стані протистояння з Іраном. Чи бачать американці у цьому якусь вигоду?

Дуже важко оцінити реакцію Дональда Трампа. Сьогодні він погрожує Ірану, завтра говорить про паузу в ударах, післязавтра знову погрожує. Подивимося, якою буде його реакція після зустрічі з Зеленським. Думаю, ця тема точно обговорюватиметься.

Але є проста істина: 90% того, що говорять іранці, – неправда. Вони вміють маніпулювати, погрожувати, вони дуже вправні дипломати. Але в більшості випадків вони просто брешуть.

Дональд Трамп відреагував на нещодавні слова Зеленського і заявив, що не впевнений, чи передавала Росія Ірану супутникові знімки. Наскільки такі заяви для нього характерні?

Він взагалі ні в чому не впевнений. Повторюся, коментувати Дональда Трампа дуже складно, тому що сьогодні він говорить одне, завтра – інше. Його заяви часто суперечать одна одній. Я думаю, що Білий дім просто залишає собі простір для маневру. Якщо офіційно визнати те, про що вже говорять американські спецслужби та багато американських посадовців, – що Росія допомагає Ірану, – тоді доведеться ухвалювати певні рішення, адже це вже очевидний ворожий акт. Оскільки Дональд Трамп цього поки не хоче робити, він крутитиметься, наче вуж на пательні, аби залишити собі це вікно можливостей.

Які зараз є варіанти дій у США? Чи можуть вони використати погрози Ірану на адресу України у власних інтересах?

Можливості у них є. Інше питання – чи скористаються вони ними. Трамп може сказати: це європейське питання, розбирайтеся самі. А може навпаки – заявити про підтримку України. Але як саме підтримати? Дати більше Patriot? У цьому я сумніваюся. Американці й самі зіткнулися з дефіцитом цих систем. І, наскільки мені відомо, саме через це вони значною мірою скоротили активні бойові дії.

Тобто остання пауза в ударах США по Ірану також може бути пов’язана саме з дефіцитом ракет до систем ППО?

Саме так. Я можу помилятися, бо свічку не тримав. Але принаймні, якщо вірити серйозним аналітикам, у Пентагоні зараз справді є занепокоєння через нестачу ракет до систем протиповітряної оборони.

Коли ви говорили про можливості США, що саме мали на увазі?

Вони, наприклад, можуть дати Україні політичне “зелене світло” й заявити, що Каспійське море також є легітимним театром бойових дій, якщо йдеться про припинення постачання іранських дронів та комплектуючих до Росії.

Тобто йдеться передусім про політичну підтримку. Саме вона формуватиме позицію інших держав, які прислухаються до Вашингтона. Якщо ж Трамп і надалі займатиме невизначену позицію, ця невизначеність передаватиметься й іншим країнам.

Що може свідчити про те, що США дали Україні “зелене світло” на активні операції в Каспійському морі?

Чесно кажучи, я не знаю, чи давали вони таке “зелене світло”. Я лише припускаю, що певні питання могли узгоджуватися, адже для таких операцій потрібна розвідувальна інформація, яку американці потенційно можуть надавати. Але чи погоджується з ними кожен конкретний удар – навряд чи. Думаю, Україна діє, виходячи зі своїх стратегічних і тактичних завдань. Безумовно, американці не могли не помітити таких ударів. Але чи санкціонували вони їх – сказати не можу.

Як Росія може використати цю ситуацію? Чи пов’язані нинішні погрози Ірану з позицією Москви?

Я бачу тут спробу сформувати певний інформаційний наратив. Іранці вже заявили, що Україна нібито діє в інтересах Ізраїлю. Тобто вони намагаються створити образ України як “слуги Ізраїлю”, який виконує ізраїльські вказівки. Це пропаганда, спрямована на країни Глобального Півдня. І Росія цей наратив, безумовно, підхопить і поширюватиме.

Насправді ж усе дуже просто: ми воюємо проти Росії. Це наше законне право, бо РФ є агресором. Будь-хто, хто постачає Росії зброю чи допомагає їй вести війну, є легітимною ціллю. Якщо комусь здається, що Каспійське море далеко, то це не так. Ми вже закрили для Росії Чорне та Азовське моря, і можемо зробити те саме на Каспії.

Ви говорили про спроби Ірану прив’язати Україну до Ізраїлю. Але де тут логіка?

Логіки немає. Україна діє виключно у власних інтересах. Можливо, іранці згадують про те, що свого часу ізраїльські дрони також завдавали ударів по їхніх портах на Каспії. Але варто пам’ятати: коли ізраїльські дрони лише почали туди долітати, українські безпілотники вже понад рік працювали на Каспії – били по платформах, вишках і кораблях. Тож Ізраїль тут точно не був першим.

Якщо трохи відійти від теми Ірану. Чи може бути пов’язана із ситуацією на Каспії заява президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва про необхідність завершення війни?

Так, безумовно. Ми об’єктивно створюємо проблеми для експорту казахстанської нафти – як на Каспійському, так і на Чорному морі. Тому реакція Казахстану цілком зрозуміла. І звертатися в цій ситуації потрібно саме до Путіна, який розпочав цю війну, адже звернення до України у цій ситуації не має жодного сенсу. Саме Путін має її припинити.

Як, на вашу думку, ситуація розвиватиметься найближчим часом?

Думаю, Україна й надалі завдаватиме ударів на Каспії. Не впевнений, що головною ціллю стануть саме іранські судна. Але якщо вони прямують до російських портів або виходять із них, то вони є легітимними військовими цілями. Щодо реакції Ірану, то наразі я бачу її переважно дипломатичною.

А якщо Іран усе-таки піде далі дипломатичних заяв?

А що це їм дасть? Одна справа – судна в Каспійському морі, які перевозять військові вантажі для Росії й тому є законними цілями. І зовсім інша – завдати ракетного удару по території України. В Ірані чудово розуміють, що у відповідь також прилетить.

Україна активно співпрацює з арабськими країнами. Для багатьох із них це стане ще одним аргументом підтримати Україну. На відміну від Росії, Іран не має такої системи протиповітряної оборони, яка могла б ефективно захистити його територію.

Тому вони прекрасно усвідомлюють, що відповідь буде дуже болючою. Якщо ж вони все-таки підуть на такий крок, то каспійська портова інфраструктура може бути просто знищена. Відтак зараз вибір саме за ними. Я думаю, Іран не міг залишити цю ситуацію без реакції. Але те, що вони так багато говорять, свідчить лише про одне – вони самі дуже налякані.