На сайті Главред відбувся чат з оперною співачкою, громадською діячкою, екс-депутаткою Держдуми Російської Федерації Марією Максаковою. Спілкуючись із читачами, вона розповіла, чому Путіну доведеться вибрати щось із «диктаторського меню» і повторити долю Каддафі або Чаушеску, чи можливий у Росії транзит влади, і кого розглядають як наступника, чи є в оточенні Путіна ті, хто вже готовий його здати, а також як Китай віджимає у Росії все – від територій і цілих галузей до "найжирніших" московських офісів.
Подаємо третю частину розмови з Марією Максаковою.
Першу частину чату, де Максакова розповіла про те, що може зупинити війну і Путіна, які слабкі місця Росії, чому Кремль боїться демобілізації, а також що російські еліти будуть робити з Путіним, який став для них баластом, читайте тут.
Другу частину розмови з Марією Максаковою, де вона розповіла, чому Путіну більше не ліплять образ мачо, скільки бункерів у російського диктатора, як Кремль використовує провидців і ворожок, як живуть діти Кабаєвої від Путіна, і для чого він їх використовує, а також яка справжня пристрасть Путіна, і кому він дарував найрозкішніші подарунки, читайте, перейшовши за посиланням.
Liam: Чи може 2026 рік стати роком «чорних лебедів» у Росії? Які найбільш ймовірні потрясіння там можливі?
Марія Максакова: Звичайно, може. Адже всі обставини просто збіглися в одну точку.
Вольовий, цілеспрямований, незалежний і протилежний Путіну за складом і характером розуму президент Трамп, який зневажає лівизну і диктаторів, завжди користувався гігантською популярністю. Справжні дебати, шоу The Apprentice, постійна присутність у медійному просторі, відсутність страху перед опонентами і трибуною, постійне спілкування – все це піднесло його на сьогоднішню висоту. Сьогодні це найпопулярніша і найцитованіша людина.
Водночас Путін – безпорадна нікчема, яка не брала участі в жодних дебатах у своєму житті (у нього, бачте, немає на них часу). Насправді в нього на них немає розуму і аргументів, тому що, коли він раптом опиняється в непідготовленому просторі, де замість статистів і ФСОшників йому ставлять питання живі люди, він називає, наприклад, вдів підводників «Курська» «повіями», прямим текстом і на камери.
Тому Путін опинився в ситуації, коли потрібно вибирати щось із «диктаторського меню». Свого часу доля Каддафі його страшенно налякала, а тим, що сталося з Мадуро зараз, він просто ретравмований. Згадайте його вигляд на Різдво: це ж просто якийсь Кощій Передсмертний! Жодні косметологи та візажисти не змогли перекрити цю мертвену блідість.
Каддафі, Хусейн, Чаушеску, Мілошевич, Мадуро, ще подивимося, що буде з іранськими аятолами... Різноманітне меню – обирай! У кожному випадку свої нюанси, але загалом на Путіна чекає така сама доля, такий фіналець. Але він, забувши про те, що в Китаї мікрофони відразу не вимикають, обговорює якісь трансплантації органів, життя до незрозумілих термінів. При цьому одна з дочок Путіна займається еліксирами, «молодильними яблуками» і всією цією маячнею. Хоча йому не вистачає хіба що трансплантації голови!
Дивіться відео, в якому Марія Максакова розповіла про шанс на завершення війни, Кабаєву, дітей Путіна, бункери і справжню пристрасть російського диктатора:
Тіанна: Чи можливий у Росії в 2026 році транзит влади? Якщо так, то як зміниться роль Кабаєвої, чи може вона стати самостійним політичним гравцем? Або чи можуть дочок Путіна – Воронцову і Тихонову – просунути на впливові позиції в державному управлінні?
Марія Максакова: Це ж дислексики, які читають по суфлеру! Незважаючи на те, що Кабаєва номінально очолює цілий медіахолдинг, навряд чи хтось думає, що вона серйозно відповідає посадовій інструкції. Про що тут говорити?
Що стосується транзиту влади, то, звичайно, різні угруповання намагаються просунути свою кандидатуру. Але, виходячи з анамнезу буйно божевільного, скажу вам так: я впевнена, що на даному етапі ніхто не ризикне з'явитися до Путіна з подібною пропозицією.
Втім, визрівала ціла низка проектів різного ступеня небезпечності та огидності. Це факт. Припустимо, Ковальчуки виношували ідею з Кирієнком, і це був би дуже поганий сценарій. Була ідея з Дюміним, була і з Патрушевим-молодшим.
Зараз дістали з нафталіну і обтрусили Козака, ба більше, приписують йому ледь не опозиційний запал. Виходить, що Козак – мало не страстотерпець, який був ледь не проти (вторгнення в Україну, – ред.). Однак на тому збіговиську, де всі мали просто кивнути і погодитися з усім, що почули від упиря, проти був не тільки Козак. Наприклад, Патрушев пропонував «почекати хоча б кілька днів», з цим погодився Мішустін. А потім, коли ще й Наришкін це сказав, Путін розсердився не на жарт – мовляв, «та що це таке, я ж вас усіх зібрав тут не для того, щоб ви заперечували». Промову Козака вирізали всю, від початку до кінця, тому що він аргументував свої заперечення.
Так чи інакше, з огляду на послужний список Козака, який виконував найнепривабливіші доручення, вважати, що він чимось відрізняється від інших, не можна. Він просто більш прагматично дивився на те, що відбувається.
Путін же щедро був готовий платити за брехню, яку йому хотілося чути. Ось спочатку вони цю кашу зварили, а потім нею наїлися.
Випадок із Козаком говорить про те, що це лише один із варіантів пристрілки, щоб подивитися: що буде, якщо такого в якості наступника спробувати.
Однак система не буде стійкою, оскільки хто б не з'явився на місці Путіна, він одразу опиниться в стані війни з усіма вежами і кланами, які б теж хотіли опинитися на жаданому троні.
Транзит передбачає добровільну відмову Путіна від влади і передачу її комусь. Думаю, з такою ідеєю навряд чи хтось наважиться заявитися до Путіна і озвучити її, навіть заїкаючись і справляючи нужду, не знімаючи штанів. Таких сміливців там немає!
Adam5: Чи можливий в Росії бунт еліт проти Путіна? Чи є там охочі, а головне здатні розіграти сценарій, наприклад, з табакеркою?
Марія Максакова: Є варіанти Венесуели та Ірану, і це відбувається прямо зараз.
Перед російськими елітами стоїть дилема: чи знести Путіна самостійно, тим самим добувши собі якісь послаблення. Адже всі вони – злочинці, проте ліквідація Путіна його оточенням, можливо, пом'якшила б покарання для тих, хто звільнить світ від упиря. Можливо, ця пропозиція мала бути якось оформлена.
Взагалі, спочатку я вважала, що потрібно призначити мільярд або п'ять-десять мільярдів за голову Путіна. Приватні військові компанії по всьому світу, думаю, розробляли б плани, намагалися випередити один одного і зробити світу добру справу, і отримати великий грошовий фонд. Механізми треба було чіткіше прописувати, а не озвучувати все це як жарт, щоб той, хто за це візьметься, розумів, яким буде результат.
Звичайно, і серед еліт повно ренегатів і тих, хто хотів би здати Путіна. Які для цього потрібно створити зовнішні фактори – це питання до спецслужб. Думаю, що такі розробки все-таки існують. Це був би найкоротший шлях.
Лія: Навіщо діти Путіна вчать китайську мову, а не англійську, німецьку? Про що це говорить? І взагалі, скільки дітей у Путіна? Я збилася з рахунку.
Марія Максакова: А що це змінює? Путін не ставиться до них як до дітей. Навіть «ці жінки», як він говорив про своїх дочок, постійно підлещуються, щоб якось здобути його прихильність. У нього, схоже, відбиті навіть базові людські емоції.
А що стосується вивчення дітьми Путіна китайської мови, то в цьому немає нічого дивного, враховуючи, що він усе продав Китаю, причому за безцінь.
Московське царство, а потім Російська імперія послідовно досить огидно поводилися по відношенню до Китаю, постійно захоплюючи незрозуміло навіщо споконвічні китайські території. Варварським методом вони відстрілювали хутрових звірів, і коли на якійсь території вони закінчувалися, оскільки були винищені, росіяни йшли далі, не особливо звіряючись із картами, куди зайшли. Так захоплювалися Приамур'я, Благовєщенськ, Владивосток та інші території. І так тривало досить довго. Останнє, що привласнила Росія, – це Тува, звідки родом Шойгу. Потім була низка угод, тому що Китай хотів хоч якось усе зупинити.
Тільки наївний може думати про справжнє партнерство між Росією і Китаєм. Зараз Путін – васал Китаю, зручний інструмент отримання китайцями за безцінь чого завгодно. В оренду Китаю на невизначений період віддані шматки території, які за розміром як деякі європейські країни. Це атракціон небаченої щедрості! Більш того, Китай зараз віджимає у Росії цілі галузі. Китайці заполонили "найжирніші" московські офіси.
Не думаю, що цього не бачили. І не думаю, що не розуміли, що Путін зайнятий цим заради порятунку своєї шкурки.
Проте Китай таким чином посилюється. А коли Китаю даром дістаються шматки, які його підгодовують, це його посилює і продовжує нам тут неприємності, тому що так чи інакше Пекін є бенефіціаром цього жаху, тому що він направо і наліво продає товари подвійного призначення. Подивіться, яка субординація між Китаєм і Північною Кореєю, але північнокорейські солдати були відправлені воювати на боці Росії проти України, і Китай цьому не заважав.
З цієї точки зору, посилення Китаю за допомогою захоплення частин Росії не дуже добре. Однак навряд чи цьому можна перешкодити, поки не буде повалений Путін.
vasil: Як ви вважаєте, чи може Російська Федерація повторити долю СРСР і розвалитися? Чи помітні зараз ознаки, що деякі суб'єкти федерації хочуть або готуються відправитися у вільне плавання, або що деякі інші держави мають намір «відкусити» частину російських територій? Адже на Сибір явно поклав око Китай, та й Європі явно не дає спокою Калінінград, який створює європейцям постійну тривогу, що Москва ось-ось спробує прорубати Сувалкський коридор.
Марія Максакова: Хаос багатьох лякає своєю некерованістю. Якщо він настає, то невідомо, чим все закінчиться. Коли загальний знаменник дійде висновку, що гірше, ніж є, вже бути не може, і що Китай вже повністю поглинув Росію, то, коли відбудеться дезінтеграція (розпад), можливо, деякі території опиняться під впливом Китаю. Можливо, деякі території до цього просто історично схильні. А, можливо, цього й не станеться. Може, навпаки, до влади прийдуть такі еліти, які віддадуть перевагу європейському шляху розвитку. Ніхто заздалегідь не скаже, як це буде, і на скільки частин Росія розпадеться.
Відцентрова сила, безумовно, є. Адже зараз регіони РФ ненавидять Москву, як ніколи раніше. Москву ненавиділи і раніше, причому справедливо, але зараз градус явно зріс.
Інший момент. Уявіть, що буде, якщо Росію змусити воювати на декількох фронтах. Наприклад, Фінляндія – країна, яка дуже постраждала від Росії і в результаті російсько-фінської війни втратила свої прекрасні території. Фінляндія стала членом НАТО. І час польоту від Фінляндії до якогось Мурманська, аеропорту Оленя становить, напевно, хвилину, а, може, і менше. До цього часу вже можна було рознести російську стратегічну та іншу авіацію. Але ні, Україні треба здійснювати найскладніші філігранні операції (я про «Павутину»), які призводять не до повного знищення повітряного флоту, але завдають істотної шкоди. А уявіть, якби Фінляндія брала участь у цьому і підтримала з неба.
Багато чого не робиться.
Невже не можна було в Балтійському морі заблокувати все, що звідти виходить, зокрема, танкери? Вже давно можна було подумати спільно, як зробити Балтійське море внутрішнім морем НАТО. Напевно ж є на це ресурси і сили.
Чого не вистачає, щоб усвідомити загрозу мерзенної розробки ФСБ під назвою «Сувалкський коридор»? Це ж постійний тиск, стрес, загроза і постійне розмахування «ядерною дубиною». Невже не простіше було б спільно створити напругу Росії, а не міркувати про те, як поведеться крокодил? Хіба це «У світі тварин»?
Головний редактор: Можливо, бояться тієї самої ескалації з боку Росії?
Марія Максакова: А що може бути гірше? Застосування ядерної зброї Росією спричинить у відповідь удари по ній.
Главред: Може, бояться російського вторгнення в країни НАТО?
Марія Максакова: Я думаю, що в Європі більше побоюються операцій під виглядом форс-мажору або нещасного випадку.
Подейкують, що, коли будувалися атомні електростанції, була розроблена програма закладок в ці АЕС, щоб у разі чого можна було б здійснити терористичний акт. Можна припустити, що це стосується і Північного флоту, підводних човнів, захованих під товщею льоду. І, можливо, Росія все це може зробити дистанційно, а потім видасть все за нещасний випадок, в результаті виникне, наприклад, цунамі. Це ж терористи, вони діють терористичними методами.
Ніхто не буде змагатися військовими доктринами, вносячи в них зміни. Адже Росія буде діяти не так, як прописано навіть в її жахливих доктринах, а буде користуватися терористичними методами, наприклад, підривати об'єкти і розповідати, що це нещасний випадок.
Ось чого бояться на Заході.
ginger: Що буде з Росією, якщо в 2026 році війна не припиниться? Які реалії життя чекають далі на росіян? Продукти за картками і щі на свята навіть у Москві?
Марія Максакова: Мене завжди менше цікавила ця сторона. Хоча думаю, що там є багато незгодних, які перебувають під гіпнозом пропаганди і відчувають себе в нікчемній самотності. Їм здається, що їх дуже мало, тому що пропаганда «з кожної праски» розповідає, як всі підтримують криваві путінські авантюри.
Водночас є багато тих, хто виїхав з Росії, які не хотіли навіть економічним процесом підтримувати кривавий путінський режим, платити там податки, стаючи учасником цього жахливого злочину. Спочатку їм дозволили виїхати, а потім порціями почали повертати – так, щоб можна було переламати хребти всім, хто намагається заперечувати, і створити ілюзію, що їх мізерно мало. Це головний задум: створити враження, що дуже мало хто здатний на діяльний протест.
Якщо в Росії не почнуть про це серйозніше замислюватися, то весь цей прогноз з продуктовими картками стане реальністю. Це навіть не прогноз, а очевидний розвиток подій, іншого бути не може!
Однак мені не хочеться думати, що 2026-й буде ще одним роком війни, але не через росіян. Я б дуже хотіла, щоб Україна використала той шанс, який є, поки президент Трамп цим активно зайнятий (бо з осені він буде більше зайнятий виборами до Конгресу). Цю можливість варто використовувати максимально. Найбільш конструктивний і продуктивний спосіб – підтримувати зацікавленість Трампа в тому, щоб в Україні настав мир на максимально вигідних умовах із можливих.
Марія Петрівна Максакова-Ігенбергс (24 липня 1977, Мюнхен, ФРН) – російська і українська (з 2016 року) оперна співачка (мецо-сопрано), громадський діяч, колишній депутат Держдуми РФ VI скликання від партії «Єдина Росія» (виключена 16 лютого 2017 року). З грудня 2016 року проживає в Україні. Засуджує російське вторгнення в Україну. У жовтні 2017 року в інтерв'ю журналісту Айдеру Муждабаєву вибачилася перед українцями і кримськими татарами за голосування Держдуми РФ за анексію Криму Росією і підкреслила, що в момент голосування була відсутня в парламенті і країні, пише Вікіпедія.