На шляху України до Євросоюзу нарешті замерехтіло «світло в кінці тунелю». Як заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, Україна виконала всі вимоги для початку переговорів про вступ до ЄС, і ці переговори мають розпочатися вже в червні. Втім, Росія не полишає спроб стати на заваді цьому процесу і діє через угорського лідера Віктора Орбана. Тож невипадково у ЗМІ з’явилися чутки, що переговори в Євросоюзі про вступ нашої країни відкладені.
Директор Центру дослідження Росії, екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко в інтерв’ю Главреду розповів, коли стартують переговори в ЄС про набуття членства в ньому Україною, як Європа приборкає посіпак Путіна, що намагаються зірвати процес євроінтеграції нашої країни, а також через скільки років Україна нарешті вступить до Євросоюзу.
Коли можуть розпочатися переговори в Євросоюзі про вступ України, і чому вони відкладаються?
Питання не в публікаціях про відтермінування переговорів, а в тому, що зараз у Москви є прекрасний шанс через своїх посіпак у Євросоюзі зробити так, щоб переговори не почалися. Передусім таким посіпакою є Орбан і його продажна команда. Останні дебати всередині Європейської комісії свідчать про наявність одностайної підтримки рішення про початок переговорів про вступ до ЄС України і Молдови. Це підтримують усі, крім Угорщини.
Угорщина висуватиме абсолютно дурні, банальні та безтолкові аргументи. Адже права національних меншин – це тема, яку можна обговорювати вічно, і завжди можна знайти щось, що не буде відповідати «стандартам». Але ці «стандарти» ніхто і ніколи лінійкою не виміряв і не зможе. Це питання політичної волі.
Москва свою політичну волю вже висловила давно, а тепер її посіпака Орбан буде реалізовувати цю волю для того, щоби розколювати Європейський Союз і бити по Україні.
Тож питання зараз у тому, чи вдасться європейським країнам змусити Орбана у потрібний момент вийти помити руки чи випити чашку кави. Коли це відбудеться, зникне і тема про можливість перенесення початку переговорів, тому ще все зроблено, всі сторони – українська та європейська – готові до початку процесу, але є одна Баба-Яга. Значить, із нею потрібно щось робити.
Як ви оцінюєте ймовірність того, що Орбана таки умотивують вийти «помити руки» в потрібний момент, і що переговори стартують уже цього місяця?
Орбан, звісно, є шантажистом зі стажем, але у Європейській комісії та Європейській раді теж сидять не простачки.
Будапешт дуже залежний від фінансової підтримки з боку Брюсселя. І якщо справа дійде до базарного торгу, то Орбану можуть щось запропонувати або, навпаки, сказати: «Дорогий друже, якщо ти так, то і ми так – будеш сидіти без того, на що дуже розраховуєш». А це вдарить по політиці Будапешта, тому що, коли є європейські гроші, можна розказувати, який ти незалежний і послідовний у захисті інтересів Угорщини, а от коли їх не буде – ситуація докорінно змінюється.
Тому думаю, що варіант розміну буде знайдено. Але нервів цей «товариш» нам ще попсує немало.
А що на практиці буде означати початок переговорів у ЄС про вступ України, і скільки ці переговори можуть тривати?
Початок таких переговорів означає, що спеціалістам у конкретних сферах і галузях дається команда починати обговорення того, яким чином українське законодавство відповідає європейському, і що потрібно зробити для того, щоб ця відповідність була майже стовідсотковою. Це, власне, технічні переговори спеціалістів.
Тобто це не рівень політиків – вони своє рішення вже ухвалили і сказали, що вони «за». Тепер – робота технарів, наприклад, фахівців у сільському господарстві, які мають визначити, скільки української продукції можна продавати на європейському ринку, якої якості, яким санітарним стандартам вона має відповідати, та маса інших питань, які треба узгоджувати.
Скільки такі переговори триватимуть, залежить від двох сторін. Але оскільки є політична воля з боку Євросоюзу не затягувати цей процес на роки, то можна очікувати, якщо українська сторона буде проявляти настирливість і навіть чинити певний тиск, що процес триватиме рік чи два, не десятиліття.
Питання в тому, що, коли цей процес закінчиться, ми знову згадаємо Бабу-Ягу, яка нікуди не поділася і обіцяла робити все, щоб заблокувати рух України до ЄС. І тут ми нічого зробити не зможемо, будемо розраховувати на партнерів. Бо після переговорів почнеться процес ратифікації.
Скільки ратифікація може тривати, можемо уявити, якщо згадаємо, як та сама Угорщина з подачі Кремля викручувала руки Швеції і тримала цей процес у підвішеному стані. І це при тому, що між Угорщиною і Швецією жодних проблем не було, а тут знайшлися: колись хтось щось погане сказав про Угорщину. Це коштувало півторарічного затягування процесу.
Тож, думаю, це триватиме три-чотири роки, якщо щоденно працювати натхненно.
Через три-чотири роки закінчаться ці переговори та ратифікація чи Україна стане членом ЄС?
За умови інтенсивної праці двох років буде достатньо для погодження всіх глав. А потім щонайменше півтора року піде на подолання процедурних моментів.
Хіба що європейці ухвалять політичне рішення і візьмуть на себе, як колись казали «підвищені соціалістичні зобов’язання», та «зроблять п’ятирічку за три роки», тобто вирішать протягом півроку проголосувати у парламентах це питання і закрити тему зі вступом України. Це теж можливо і залежатиме від того, якою буде ситуація в Україні і довкола неї.
Тож за три-чотири роки Україна набуде членства в Євросоюзі. За умови, що переговори про початок вступу почнуться в червні.
Думаю, за щонайбільше чотири роки цілком реально закінчити цей процес, щоби наступні вибори до Європарламенту проходили вже з представниками від України. Це буде фінальним акордом наших багатолітніх спроб приєднатися до Європейського Союзу.
Володимир Огризко – український дипломат, міністр закордонних справ України з грудня 2007-го до березня 2009 року, надзвичайний і повноважний посол України (1996).
У Міністерстві закордонних справ (спочатку УРСР, потім – незалежної України) – з 1978 року. Перша посада Огризка у зовнішньополітичному відомстві – аташе відділу печатки, яку він отримав відразу після закінчення Київського державного університету ім.Т.Шевченка .
1992 року Огризку присвоєно ранг надзвичайного та повноважного посла України. З 1992 по 1996 р. він служив радником, радником-посланником посольств України у ФРН та Австрії. Наступні три роки керував Управлінням зовнішньої політики, головним управлінням із питань зовнішньополітичної діяльності Адміністрації президента України.
У 1999-2004 роках - надзвичайний та повноважний посол України в Республіці Австрія та постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні. Ще рік – посол з особливих доручень МЗС України. З лютого 2005-го – перший заступник міністра закордонних справ Бориса Тарасюка.
18 грудня 2007-го призначений на посаду міністра закордонних справ України у коаліційному уряді Юлії Тимошенко. 3 березня 2009 року звільнено Верховною Радою з ініціативи Кабміну.
17 березня 2009-го призначений президентом Ющенком на посаду першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України Раїси Богатирьової. Залишив посаду разом із звільненням з посади Ющенка в лютому 2010 року.
У вересні 2010 року Огризко вступив до партії Наша Україна. У липні 2012 року він склав повноваження члена президії та заступника голови політради партії та припинив своє членство у ній.
З вересня 2014 року дипломат керує аналітико-інформаційним Центром досліджень Росії. Пише статті для таких ЗМІ, як «Новое время», «Українська правда».
З 2022 року проректор з міжнародної діяльності в Київському університеті імені Бориса Грінченка.