Ви дізнаєтеся:
У п’ятницю, 24 липня, за новим церковним календарем православні віряни вшановують пам’ять святих страстотерпців Бориса та Гліба - перших канонізованих святих Київської Русі. Їхній життєвий шлях став прикладом смирення, вірності християнським ідеалам і відмови від насильства навіть перед обличчям неминучої смерті. Главред зібрав корисну інформацію про те, що дозволено і категорично заборонено робити в цей день.
Борис і Гліб були молодшими синами великого князя Володимира Великого, який охрестив Київську Русь. Вони з’явилися на світ наприкінці X століття і виховувалися вже в християнській традиції після Хрещення Русі в 988 році.
Борис прославився як відважний воїн, що вирізнявся добротою, благочестям і любов’ю до Святого Письма. Його молодший брат Гліб, за свідченнями сучасників, був лагідною, щирою та милосердною людиною.
Після смерті князя Володимира в 1015 році між його синами спалахнула боротьба за київський престол. Прагнучи усунути суперників, Святополк наказав вбити Бориса та Гліба.
Повертаючись із військового походу, Борис міг зібрати військо і вступити в боротьбу за владу, однак свідомо відмовився від цього. Він не захотів розв’язувати міжусобну війну й проливати кров своїх співвітчизників, прийнявши свою долю з молитвою та смиренням.
У ніч на 24 липня 1015 року за новим стилем наймані вбивці напали на князя. Навіть отримавши смертельні поранення, Борис продовжував молитися за своїх ворогів.
Незабаром трагічна доля спіткала й Гліба. Його обманом викликали нібито до тяжкохворого батька. По дорозі князь дізнався про смерть Володимира та загибель Бориса, однак уникнути розправи вже не зміг. За наказом Святополка Гліб був убитий власним кухарем.
Подвиг Бориса і Гліба посідає особливе місце в християнській традиції. На відміну від багатьох ранньохристиянських мучеників, вони прийняли смерть не за відмову зректися віри, а добровільно відмовилися відповідати насильством на насильство.
Саме тому Церква вшановує Бориса та Гліба як страстотерпців - святих, які своєю терпеливістю та смиренням наслідували приклад Ісуса Христа. Їхнє життя та мученицька смерть стали символом всепрощення, любові до ближнього та відмови від помсти навіть у найважчі моменти.
Згідно з народними повір'ями, 24 липня не рекомендувалося займатися важкою фізичною працею, прибирати будинок або працювати на городі. Крім того, небажаним вважалося позичати гроші або самому брати їх у борг, оскільки існувало повір’я, що це може призвести до фінансових труднощів і негараздів у майбутньому.
У народній традиції 24 липня відоме як день Бориса і Гліба, або Паликопна. Наші предки ставилися до цієї дати з особливою обережністю, адже вірили, що саме в цей час зростає небезпека гроз, блискавок і пожеж. Тому люди намагалися не виходити на польові роботи, щоб не наражати себе й урожай на біду.
Читайте також:
Реформа церковного календаря в Україні - процес впровадження нового стилю, тобто григоріанського або новоюліанського календарів, замість старого стилю (юліанського календаря) українськими церквами. З початком російсько-української війни та після того, як 16 листопада 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним днем в Україні, питання про перехід українських релігійних організацій на григоріанський/новиюліанський календар щорічно активізується з наближенням Різдва Христового.
Питання календарної реформи гостро постало після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році, адже, як стверджують деякі публіцисти та церковники, через використання старого стилю разом із Російською православною церквою Україна перебуває у сфері «руського світу». Як предстоятель ПЦУ митрополит Єпифаній, так і предстоятель УГКЦ верховний архієпископ Святослав висловили підтримку проведенню календарної реформи в Україні, пише Вікіпедія.