Ви дізнаєтеся:
У четвер, 2 липня, за новоюліанським календарем православні християни вшановують Покладення чесної ризи Пресвятої Владичиці нашої Богородиці у Влахерні. Це свято присвячене перенесенню однієї з найшанованіших християнських святинь до Константинополя і нагадує віруючим про духовне заступництво Божої Матері. Главред зібрав корисну інформацію про те, що дозволено і категорично заборонено робити цього дня.
Згідно з церковним переказом, після Успіння Пресвятої Богородиці її риза зберігалася в Палестині у благочестивої родини. Вважалося, що святиня була залишена як знак особливого захисту та постійної присутності Богородиці серед християн.
Через кілька століть двоє візантійських паломників виявили святиню під час подорожі Святою Землею. З благоговінням вони перевезли ризу до Константинополя, де її урочисто зустріли імператор і патріарх. Для зберігання реліквії було зведено храм у Влахерні - одному з районів візантійської столиці на березі Золотого Рогу.
Влахернська церква з часом стала одним із найважливіших духовних центрів Візантії. Тут чесну ризу помістили в спеціально виготовлений ковчег, а пізніше до святині додали й інші реліквії, пов’язані з Божою Матір’ю, - її пояс та омофор.
Церковна традиція розповідає, що мешканці Константинополя неодноразово зверталися до Пресвятої Богородиці з молитвами під час облоги міста. Віруючі переконані, що саме її небесне заступництво допомагало рятувати столицю від численних ворожих нападів.
Не радили вирушати в далеку дорогу - вважалося, що подорож може скластися невдало. Так само не схвалювали переїзди, адже це могло призвести до зайвих витрат і втрат. Окремо наголошували: лінь у цей день небажана, бо, за повір’ями, вона може відвернути удачу й зменшити добробут.
У народній традиції це свято називають Берегинею - образом найдавнішої слов’янської покровительки, яку вважали матір’ю духів і охоронницею всіх земних скарбів. Її найчастіше уособлювали білокорою березою, тому 2 липня люди приходили до дерева, обіймали його й зверталися з проханням про захист: від бід, від негараздів і від усякої нечистої сили, яка могла порушити спокій у домі.
Читайте також:
Реформа церковного календаря в Україні - процес впровадження нового стилю, тобто григоріанського або новоюліанського календарів, замість старого стилю (юліанського календаря) українськими церквами. З початком російсько-української війни та після того, як 16 листопада 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним днем в Україні, питання про перехід українських релігійних організацій на григоріанський/новиюліанський календар щороку активізується з наближенням Різдва Христового.
Питання календарної реформи гостро постало після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році, адже, як стверджують деякі публіцисти та церковники, через використання старого стилю разом із Російською православною церквою Україна перебуває у сфері «руського світу». Як предстоятель ПЦУ митрополит Єпифаній, так і предстоятель УГКЦ верховний архієпископ Святослав висловили підтримку проведенню календарної реформи в Україні, пише Вікіпедія.