Ви дізнаєтеся:
У п'ятницю, 10 липня, православна церква вшановує пам'ять преподобного Антонія Печерського - одного з засновників російського чернецтва та Києво-Печерської обителі. «Главред» зібрав корисну інформацію про те, що дозволено і категорично заборонено робити цього дня.
Майбутній святий народився близько 983 року в місті Любечі, неподалік від Чернігова. Під час хрещення він отримав ім’я Антипа. Уже в ранньому віці Антоній виявляв особливу побожність, прагнення до молитви та усамітненого життя, що значною мірою визначило його подальшу долю.
Прагнучи духовної досконалості, він залишив рідні місця й вирушив до Візантії. Згідно з церковним переказом, спочатку Антоній відвідав Константинополь, а потім прибув на Святу Гору Афон - один із головних центрів православного чернецтва.
На Афоні він прийняв чернечий постриг і довгі роки подвизався в різних обителях, осягаючи традиції суворого аскетизму, невпинної молитви та повного зречення від мирського життя. Саме тут сформувалися його духовні принципи, які згодом лягли в основу чернечого життя на Русі.
Повернувшись на батьківщину, преподобний Антоній оселився в невеликій печері на дніпровських пагорбах неподалік від села Берестове. Це місце стало початком майбутньої Києво-Печерської лаври - одного з найважливіших духовних центрів православ’я.
Подвижницьке життя Антонія приваблювало людей, які бажали присвятити себе служінню Богу. Навколо нього поступово зібралися учні, з яких утворилася перша чернеча громада. Згодом вона переросла у великий монастир, що відіграв значну роль у духовній та культурній історії Стародавньої Русі.
Коли число братії значно збільшилося, преподобний благословив обрання ігумена для управління обителлю, а сам знову відійшов у відокремлену печеру, продовжуючи життя в молитві та духовному подвизі.
Преподобний Антоній прожив довге життя і, за переказами, помер близько 1073 року в похилому віці. Його могила знаходиться в Києво-Печерських печерах, які протягом багатьох століть залишаються одним із головних місць православного паломництва.
Біля води не дозволялося сваритися або залишати бруд, бо вірили, що це може змити з людини добру долю, здоров'я та удачу. Також цього дня уникали прання, прибирання та стрижки, щоб не «зрізати» і не розтратити життєву силу.
У народній традиції цей день називали Антонієм Громоносцем, адже саме на нього часто припадали грози та гуркіт літнього грому. Вважалося, що цього дня є особлива сила очищення: люди обов’язково купалися у воді та одягали свіжий, чистий одяг - нібито це забезпечувало здоров’я та захист від недуг на весь рік.
Читайте також:
Реформа церковного календаря в Україні - процес впровадження нового стилю, тобто григоріанського або новоюліанського календарів, замість старого стилю (юліанського календаря) українськими церквами. З початком російсько-української війни та після того, як 16 листопада 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним днем в Україні, питання про перехід українських релігійних організацій на григоріанський/новоюліанський календар активізується щороку з наближенням Різдва Христового.
Питання календарної реформи гостро постало після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році, адже, як стверджують деякі публіцисти та церковники, через використання старого стилю разом із Російською православною церквою Україна перебуває у сфері «руського світу». Як предстоятель ПЦУ митрополит Єпифаній, так і предстоятель УГКЦ верховний архієпископ Святослав висловили підтримку проведенню календарної реформи в Україні, пише Вікіпедія.