Ви дізнаєтеся:
Під час звичайних ремонтних робіт наприкінці XIX століття, робітники, не підозрюючи про майбутню сенсацію, розбирали старовинні стіни. Але доля вирішила інакше - у товщі каміння вони натрапили на ретельно замасковану нішу, в якій зберігалося щось воістину неймовірне.
Усередині виявилися дерев'яна бочка і чотири металеві казани, вщерть наповнені золотими і срібними монетами та медалями, пише 2+2.
Вага виявленого скарбу вражає уяву: 36 кілограмів золота і понад 300 кілограмів срібла.
"Це величезний-величезний скарб", - із захопленням згадує художник-реставратор і мистецтвознавець Микола Бендюк, один із провідних дослідників спадщини Острозьких.
Виявилося, що скарб було заховано не випадково. Його сховали ченці за часів правління Петра I, коли російський цар видавав укази про розграбування українських монастирів. Таким чином, знахідка - це не просто схованка, а свідчення усвідомленої спроби зберегти духовні та культурні цінності.
Серед монет і медалей виділяється особливий артефакт - золота медаль, що належала самому князю Василю-Костянтину Острозькому. Як пояснив Юрій Пшеничний, завідувач відділу історії Державного історико-культурного заповідника Дубно, ця медаль була заповідана Києво-Печерській лаврі і перебувала в Успенському соборі як дар.
Василь-Костянтин Острозький - постать легендарна. Один із найбагатших людей Європи XVI століття, він був не тільки впливовим меценатом, а й стратегом політичних рішень у Речі Посполитій.
"Острозького часто називають "олігархом", тому що він реально впливав на ухвалення державних рішень", - пояснює Валентин Краснопьоров, засновник просвітницької ініціативи "Останній капіталіст".
Знайдений скарб Лаври - це не просто матеріальна спадщина. Це нагадування про велич української історії, про людей, які в найтемніші часи не втрачали віри в майбутнє. Вони зберігали не тільки золото, а й культурну самоідентичність, передавши нам, нащадкам, доказ сили духу і любові до Батьківщини.