Ви дізнаєтеся:
Супутникові карти відкривають перед нами чимало цікавих об’єктів - від будівель оригінальної форми до цілих поселень. Серед них особливо виділяється село на Львівщині, яке за своєю формою не схоже на жодне інше село в Україні чи навіть у Європі.
Сучасна назва цього села - Рівне, а історично воно відоме як Кьонігсау. Особливість села полягає у його формі, воно утворює правильний п’ятикутник, або пентагон.
Історія Рівного добре описана, хоча більшість джерел знаходяться не в Україні. Починається вона у другій половині XVIII століття, розповів блогер Віктор Гадін у TikTok.
У 1772 році відбувся Перший поділ Польщі, коли Австрія, Пруссія та Росія захопили частини польських земель. Галичина дісталась Австрії, якою на той час правила імператриця Марія Терезія. Вона проводила політику освіченого абсолютизму та запровадила низку реформ, зокрема аграрних. У 1774 році імператриця видала перший патент на поселення, який дозволяв іммігрантам селитися в містах і селищах Галичини.
Її син, імператор Йосиф II, продовжив політику колонізації. У 1781-1782 роках він видав другий патент, що започаткував широку колонізаційну політику, спрямовану на утворення аграрних колоній, зокрема для німців, що мешкали поза межами Габсбурзької імперії.
Перші німецькі колоністи прибули в Галичину влітку 1782 року, переселяючись цілими сім’ями. До 1786 року до Галичини приїхало близько 15 тисяч осіб.
Німецька колонія Кьонігсау (Köenigsau, "королівська поляна") була заснована у 1783 році. Її унікальний план у вигляді правильного п’ятикутника розробив австрійський інженер Бурґаллер (Burgaller). Центральна площа колонії була вихідною точкою для п’яти променів-доріг, об’єднаних концентрично нарізаними кварталами та вулицями.
Колонія розташовувалася на землях колишнього Василіанського монастиря у Літні, за 22 км на північний схід від Дрогобича та 6 км на південний захід від Меденич.
За перші роки колонізації в Кьонігсау переселилось близько 80 сімей. Весь населений пункт був католицьким, що відповідало принципу колоній того часу: одні були католицькими, інші - протестантськими. Наприклад, поруч розташовувалася колонія Йозефберг, населення якої було виключно протестантським.
У 1790 році в колонії відкрили німецькомовну школу. А церква Святих Себастьяна і Фабіана, збудована у 1846 році, розташовувалася в центрі пентагону, а вулиці навколо утворювали правильну п’ятикутну зірку. У 1995–1999 роках церкву перебудували, змінивши її вигляд і присвятивши Різдву Пресвятої Богородиці.
Дивіться відео про "галицький пентагон":
@victorhaydin Відповідь користувачу @ua12ua1 про німецьких колоністів і Галицький Пентагон#львів#історія#географія♬ оригінальний звук - Victor Haydin
Після 1919 року Галичина перейшла під польську владу, але основне населення Кьонігсау залишалося німецьким. За даними 1934 року, тут проживало 649 німців, 16 поляків, 4 протестанти та 12 євреїв, загалом — 677 осіб. Колонія страждала від грабунків у міжвоєнні роки.
Після приєднання Галичини до СРСР у 1939 році німецьке населення повністю залишило колонію. У 1945 році Кьонігсау офіційно перейменували на Рівне. Назва "Рівне" з’являлася ще на мапах XIX століття як неофіційна друга назва.
При погляді на план містечка одразу впадає в око форма пентагону з вписаною пентаграмою (п’ятикутною зіркою) - один із найдавніших релігійно-містичних символів. Населених пунктів із подібним плануванням не зустрічається більше ніде у світі. Ця унікальність робить "галицький Пентагон" справжньою загадкою.
Вивчення плану свідчить, що його основою були не стільки побутові чи урбаністичні ідеї, скільки ірраціональні релігійно-світоглядні концепції, частково на межі містики.
В центрі містечка бачимо велику площу у формі пентагону, всередині якої вписано пентаграму з храмом у центрі. Бічна сторона пентагону становить близько 800 метрів. Від кутів центрального пентагону радіально відходять 5 променів-доріг, між якими розташовані квартали із вуличками.
Якби такий план був типовим у Європі XVIII століття, ми бачили б подібні поселення в інших регіонах, але жодних аналогів Кьоніґсау досі не знайдено. Є припущення, що під час розробки плану Кьоніґсау на нього могли впливати масонські організації, які активно проникли у Галичину після 1772 року, коли регіон перейшов під протекторат дому Габсбургів.
Незважаючи на численні історичні зміни, структура села Рівне збереглася і до сьогодні. Село має близько 200 жителів. В українській науковій літературі його історія майже не висвітлюється, натомість німці зберегли пам’ять про свою колишню колонію: існує спеціальний веб-портал та монографія, а живі вихідці регулярно відвідують село.
Вас також може зацікавити:
Віктор Гайдін — досвідчений фахівець у сфері інформаційних технологій та бізнес-стратегії, який має понад 15 років досвіду в індустрії. Він розпочав свою кар'єру як програміст-початківець і з часом досяг посади віце-президента з розвитку бізнесу в компанії Intellias, одній з провідних українських IT-компаній. Також він веде свій блог у разноманітних соцмережах.