Про що йдеться у матеріалі:
Історики оприлюднили нові докази, які змінили уявлення про те, де вперше пролунала пісня «Ще не вмерла Україна», що згодом стала державним гімном України. Донедавна вважалося, що гімн України вперше публічно заспівав Народний хор у Перемишлі 10 березня 1865 року, під час роковин смерті Тараса Шевченка. Однак нові документи свідчать про інше. Про це у відео на YouTube розповів засновник проєкту "Реальна історія" та продюсер 1+1 media Акім Галімов.
Главред з'ясував, де вперше заспівали гімн України.
"Саме на території Галичини було вперше публічно виконано гімн України. Ще не вмерла Україна. Донедавна вважалося, що це зробив Народний хор 10 березня 1865 року на роковині смерті Тараса Шевченка в Перемишлі в готелі із назвою «Підпровидіння»", – сказав Акім Галімов.
У 2025 році знайшлися нові свідчення, які змістили дату та обставини першого виконання.
Дивіться відео про те, що таке Галичина - яка історія Галичини:
Документи свідчать, що пісня пролунала публічно ще 1 липня 1864 року — під час свята Івана Хрестителя, яке відзначала греко-католицька єпархія Перемишля. Саме тоді місцевий хор виконав «Ще не вмерла Україна» вперше.
"Однак буквально нещодавно, у 2025 році, знайшлися свідчення, що перше виконання гімну сталося ще раніше – 1 липня 1864 року. В цей день греко-католицька єпархія Перемишля відзначала свято Івана Хрестити. Саме тоді у виконанні місцевого хору урочисто вперше пролунала пісня «Ще не вмерла Україна»", – сказав Акім Галімов.
Під час виконання був присутній єпископ Тома Полянський.
"«З глибокою побожністю він поблагословив і композитора, і його твір на слова Павла Чубинського, поблагословив у Княжгороді над Сяном. Була це знаменна подія. Ця патріотична пісня немов веселка поєднала наддніпрянців із галичанами»", – сказав Акім Галімов.
Галицький греко-католицький священник Михайло Вербицький став автором музики, яка згодом стала національним символом.
"До речі, згаданий композитор гімну – це греко-католицький священик з Галичини Михайло Вербицький", – сказав Акім Галімов.
У другій половині XIX століття українська культура переживала тиск імперій, але саме Галичина стала осередком її розвитку.
У 1873 році у Львові створили товариство ім. Тараса Шевченка — важливу інституцію, що займалася виданням українських текстів, які в Російській імперії після Валуєвського циркуляра 1863 року були заборонені.
"Спочатку воно діяло як літературне товариство для видавництва українських творів, адже після Валуйського циркуляру 1863 року видавати українські твори на території Російської імперії було неможливим", – сказав Акім Галімов.
Ініціаторами створення стали Володимир Антонович і Олександр Косинський — діячі з українських земель під владою Російської імперії. А очолив організацію відомий галицький юрист Корнило Сушкевич.
На початку 1897 року очільником Наукового товариства ім. Шевченка став Михайло Грушевський. Під його керівництвом НТШ перетворилося на неофіційну, але впливову «Українську академію наук».
"Він був головою товариства цілих 16 років, і саме в цей час організація стала мегапопулярною", – сказав Акім Галімов.
Саме тоді Грушевський написав у Львові свою найвідомішу працю «Історія України-Руси» — фундамент української історичної науки.
"А сам Грушевський написав в цей період у Львові свою найвідомішу працю – історія України-Руси, яка стала однією з основ подальшого розвитку української історичної науки", – сказав Акім Галімов.
Вам також може бути цікаво:
Акім Альфадович Галімов— український журналіст, сценарист, автор і продюсер історичних проектів 1+1 Media. У проекті "Реальна історія" Акім Галімов створює невеликі відео на важливі історичні теми.