РФ восени атакуватиме українську енергетику, їй потрібне затишшя на фронті - Мусієнко

РФ восени атакуватиме українську енергетику, їй потрібне затишшя - Мусієнко / Главред

Росіяни восени повторюватимуть тактику обстрілів минулого року, але зосередяться на дронах, вважає Олександр Мусієнко.

Країна-агресор Росія не припиняє обстрілів українських територій та щоразу намагається вигадати нову стратегію обстрілів у надії пробити протиповітряну оборону України. І, на жаль, РФ влучає не лише в обʼєкти інфраструктури, а й завдає шкоди будинкам мирних українців.

В інтервʼю Главреду керівник центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко розповів, як може змінитися тактика росіян в обстрілах України восени, чи варто чекати обстрілів на День незалежності та чи вдасться Росії влаштувати тотальний блекаут.

Офіційні особи попереджають, що восени Росія може посилити обстріли. Зокрема, про це говорив Подоляк. На що, на вашу думку, РФ може націлитися цього разу?

Це дуже просто – у них все циклічно. І те, що було минулої осені, може бути і цієї. Насправді в цьому сенсі вони дещо прогнозовані і можуть здійснювати атаки на об'єкти цивільної інфраструктури. Разом з тим будуть намагатися атакувати і наші військові об'єкти, вишукувати склади зі зброєю та порушувати нашу логістику, тому що український контрнаступ буде тривати (у якій би фазі він не був).

І, звичайно, ворог може намагатися виконувати комбіноване завдання. По-перше – завдавати ударів уздовж лінії фронту та по близькому тилу (по прикордонних територіях, прифронтових містах і населених пунктах) керованими авіабомбами, ракетами С-300, “шахідами” та іншими видами зброї з метою завдання ударів по військовій інфраструктурі та певних об'єктах з метою зупинки контрнаступу. Але це ще залежить від розвитку військової ситуації.

Що стосується цивільної сфери, то Росія може повторити удари по енергетичній інфраструктурі, та, скажімо, нафтобазах чи деяких місцях зберігання нафтопродуктів, хоча ми багато чого з них завозимо з-за кордону. Щоб посіяти певну деморалізацію, якщо у нас не буде стрімкого контрнаступу, на який багато хто розраховував, і сказати, мовляв, дивіться, вам нічого не вдається, і ми, як і рік тому, атакуємо енергетику і тому подібне. Тобто спробувати дестабілізувати ситуацію.

Не думаю, що росіянам це вдасться, але спроби в них, вочевидь, будуть. Але вони нічого нового і не можуть придумати, бо якихось додаткових нових цілей не з'являється. А як тероризувати цивільне населення, окрім як завданням ударів по містах і цивільній інфраструктурі? Тим більше, це уже певним чином випробувано, є певний досвід, і відомі об'єкти. Тобто можуть спробувати повторювати те, що було восени минулого року.

Це один зі сценаріїв розвитку подій. Але ми маємо виходити з того, що якщо їм не вдалося тоді, то чому їм має це вдатися зараз?! Хоча загроза і ризики, звичайно, є.

Дивіться відео інтервʼю Олександра Мусієнка Главреду про обстріли РФ восени:

А як може змінитися тактика цих обстрілів? Наприклад, минулого року, коли РФ обстрілювала цивільну енергетичну інфраструктуру, то робили ставку більшою мірою саме на ракети. Останнім часом вони більше застосовують дрони. Як ви гадаєте, на чому в подальшому у них більше розрахунок – можливо, вони бережуть якісь ракети?

Ви бачите, що ракети, які накопичуються, застосовувалися і навесні, і влітку. Тобто вони просто беруть паузу, щоб їх накопичити, виробити, а потім застосовувати. Це ми бачимо з Х-101 та Х-555.

Що стосується того, чи можуть вони використати щось інше, ніж те, що ми вже бачили? Ні, бо практично всі ракети, які є на озброєнні в РФ, в той чи інший спосіб, по тих чи інших об'єктах та територіях Росія використовувала. Тобто нічого нового – усе те саме, що і було. Так само і минулого року застосовували і “шахеди”, і ракети. Зараз, можливо, будуть робити більше акцент на дронах на певних територіях. Можливо, змінювати тактику їхнього застосування, пускові майданчики тощо. Але все буде подібне, в принципі. Можливо, з меншою кількістю стратегічної авіації, оскільки ракет може ставати менше, ніж було минулого року (хоча їх ще виробляють). Акцент саме на дрони, тому що їх виробляють багато. Ми бачимо, як Іран їх швидко постачає до Росії.

Ось це, я думаю, те, що може бути. А щодо решти якихось особливих змін чекати не варто. Тобто можливе посилення в бік застосування дронів, але час від часу з ракетними обстрілами. Але, можливо, не такими залпами, як це було минулого року.

Щодо дронів хотіла уточнити. Які саме вони дрони виробляють? Бо почала з'являтися інформація, що будується завод шахедів в Росії і в одному з торгових центрів теж їх виробляють. Це саме “шахеди” чи якісь розвідники?

Є багато різних дронів. “Шахеди” – це одна історія, але в РФ сьогодні ще немає їхнього виробництва, усе привозять з Ірану. Іран, в принципі, поставив це на потік і досить швидко їм постачає (в чому і є проблема для нас).Що стосується інших дронів, то вони зробили таку пропагандистську акцію з “ланцетами” – баражуючими боєприпасами, які становлять загрозу для передової. Тобто це більше загроза нашим військовим, яка дійсно існує. Можна сказати, що навіть за статистичними спостереженнями кількість цих “ланцетів”, які Росія застосовує на полі бою, дещо збільшилась. Очевидно, це свідчить про те, що вони і збільшили обсяги виробництва цих дронів. Протидіяти їм з нашого боку можна, посилюючись додатковими засобами радіоелектронної боротьби і виробляючи власні дрони. Щоб ворог розумів, що в нас не те що паритет, а їх більше.

Окремо хотіла запитати вас щодо застосування Росією саме балістичного озброєння. Оскільки протягом останніх днів Харків і взагалі схід доволі часто обстрілюється саме таким видом озброєння. Наскільки можливе його застосування для центральних регіонів найближчим часом, і, можливо, восени? Івзагалі наскільки часто Росія використовуватиме цей вид озброєння , бо наскільки я розумію, у неї є дефіцит ракет.

Я б сказав – дефіцит “Іскандерів” саме з балістичних ракет. Їх менше, і ми можемо зробити висновок, що їх менше виробляють та й застосовують їх у менших обсягах. Хоча випадки застосування присутні.

Якщо ми говоримо про балістичні ракети чи ті, які рухаються за балістичною траєкторією, то там є загроза С-300, а також від літаків Ту-22М3, протикорабельних ракет Х-22 та Х-29, які запускають по територіях сходу та півдня. Час від часу росіяни заускають керовані авіабомби, загроза выж якиъ стосується безпосередньо найближчого тилу, куди РФ намагається влучати, хоча часто влучає по цивільних обʼєктах.

Хоча зараз на Дніпропетровщині, Запоріжжі та Миколаївщині основні види озброєння РФ – це “шахеди”.

А щодо С-300 – наскільки в нас є спроможності їм протидіяти?

Маю сказати, що спроможностей їм протидіяти у нас не так багато. Щоб їм протидіяти, потрібно більше ешелонованих засобів ППО, таких як Patriot та SAMP-T, які здатні їх збивати. Або щось на кшталт “Залізного куполу”, але це все потребує додаткових батарей, пускових установок і ракет. Щойно вони будуть у нас зʼявлятись у більшій кількості, то ми зможемо їх ефективніше збивати.

Але найкращий спосіб протидії – знищувати пускові установки. Наприклад, заїхала така установка до Бєлгородської області, збирається здійснити атаку по Харкову – її треба виявити і знищити. А для цього нам треба розвивати наші види озброєнь – ударні дрони такого типу як “Шахед” чи подібні до них та ракети. Тобто нам потрібно їх виробляти, і це буде найдієвішим способом протидії. Так само і з “Іскандерами”: змогли виявити – знищити і все. Бо ракети є, а от пускових установок завжди менше. Тобто у Росії є великі запаси ракет до С-300, а от пускових установок у них менше, ніж ракет.

Тож хочеш зменшити обсяги, треба знищувати саме пускові установки. Про це, до речі, говорить і головнокомандувач Збройних Сил України генерал Залужний. Він же каже про те, що нам треба мати можливість і українську зброю для завдання ударів по території Росії.

А чи можуть свідчити ці нещодавні заяви Залужного про те, що у нас дійсно щось таке розробляється, що в майбутньому побачать росіяни?

Мабуть, на прикладі Керченського мосту ми побачили, що є певна зброя, яка здатна діставати і спричиняти руйнування. І ця зброя може проходити багатоешелоновану оборону ворога. Бо Кримський міст дуже серйозно охороняється, і пройти таку оборону – це надскладне завдання. А тим паче ще й влучити та спричинити руйнування.

Тобто ми вже це продемонстрували. І я думаю, що це – внутрішні сигнали, і до Міністерства стратегічних галузей промисловості, і до всіх, хто займається військовою політикою та оборонно-промисловою політикою дослухатись до цих слів, зробити висновки і пришвидшити виробництво. Тобто довести до логічного завершення ракетну програму, виробництво дронів, засобів радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки, які будуть глушити сигнал ворожих дронів. Іншими словами, розвинути ті спроможності, які ми поки що маємо в задатках, до промислових масштабів з метою реалізації тих завдань, про які говорить головнокомандувач.

Наближається День Незалежності. Минулого року чекали масованого обстрілу саме цього дня. Оскільки, як ви сказали, дії росіян доволі часто можна передбачити, то чи варто чекати чогось подібного цього року чи у найближчі дні до чи після – чи будуть росіяни нас “вітати”?

Минулого року всі говорили, що будуть, але ж цей прогноз не спрацював.

Але, здається, були за день чи два після.

Росіяни прогнозовані, але не настільки, як нам може здаватися, і не в усьому.

Справа в тому, що ми маємо бути готові, що це може відбуватися у будь-який день. І, повірте мені, так діють наші Повітряні сили та сили ППО. Допоки триває війна, атаки можуть бути і будуть. На жаль, це так. І без прив'язки до дат чи подій.Обстріли можуть відбутися виключно через те, що в Росії є якась логіка чи доцільність у цей день чи час завдати ударів. Тобто до цього саме так потрібно ставитися. Ми готуємося до будь-якого сценарію розвитку подій, і це правильно. А будуть обстріли чи ні, покаже виключно 24 серпня.

Днями з'явилася інформація, що українських пілотів почнуть потроху готувати для керування F-16. Якщо допустити, що протягом кількох найближчих місяців, протягом зими, ми отримаємо ці літаки, то наскільки це покращить нашу ситуацію з відбиттям російських атак, та зменшить її можливості запускати ракети по Україні?

Частково це вирішує питання. Тобто це посилення нашого сектору протиповітряної оборони, але це не гарантує 100% невразливість нашої держави від російських атак. І не може гарантувати, тому що дуже важко дати 100% гарантій захищеності. Наші засоби ППО і без них показують досить серйозний результат.

Розумієте, все одноF-16 як засіб протиповітряної оборони – це боротьба з наслідками. От випустили росіяни ракети, наші їх перехопили і збили. Наша авіація і зараз це робить – там, де дістають наші МіГи, вони цим займаються.

Чи впливає це на виробництво ракет в Росії? Ні. Чи впливає це на їхні спроможності здійснювати атаки в майбутньому? Ні. Тому наша мета, крім того, що ми дочекаємося F-16, які допоможуть нам під час контрнаступу – це ракетна програма з радіусом і дальністю ураження ракет від 500 до 1000 кілометрів. Для того, щоб ми змогли нанести на мапу точку якогось військового російського заводу, який виробляє якісь комплектуючі для ракет. Або якщо ми знайшли, скажімо, якесь сховище чи базу, де можуть зберігатися ці ракети і засоби, та мали можливість знищити ракети та певні підприємства. Тоді ми можемо говорити про те, що це буде гарантувати вищий рівень захищеності і нашої безпеки. Доти ми все одно зміцнюємо нашу протиповітряну оборону, але ризики російських атак будуть постійно зберігатися. Допоки не настане той стан, коли можна буде сказати, що війна завершилась, і ми вийшли на якісь більш-менш мирні умови життя.

Щоб підбити підсумки, хотіла вас попросити змоделювати песимістичний і оптимістичний варіант на осінь. Чого варто чекати і наскільки це може бути гірше порівняно з минулим роком?

Песимістичні варіанти - це те, що їм вдасться довести наші об'єкти енергетики інфраструктури до того стану, що в нас можуть бути блекаути від кількох днів до кількох тижнів, і ситуація буде катастрофічною. До того ж, це зіграє на деморалізацію українського населення, і, як наслідок, оскільки у наших громадян родичі на передовій, це буде впливати і на настрої безпосередньо на фронті. Як наслідок, це призведе до якогось затишшя на певний час у цій війні. Не до поразки, але до затишшя.

Оптимістичний сценарій (і я більше схиляюсь до нього) – Росії не вдасться досягти цілей і завдань, які вони ставлять перед собою задля створення нам Зомбі Апокаліпсису чи Зомбіленду. Хоча б тому, що наша протиповітряна оборона теж зміцнюється. І, як би там не було, і буде зміцнюватись – саме над цим триває постійна робота з партнерами.

Спроможності РФ не зросли порівняно з минулим роком – вони залишились на тому ж рівні, якщо не зменшились. Тому я думаю, що ми відіб'ємося, і станом на осінь ми матимемо приємні новини з фронту, які вселятимуть надію, оптимізм і підніматимуть наш бойовий дух. І, зрештою, ворогу не вдасться зіграти на нашій деморалізації в цьому сенсі.

Хто такий Олександр Мусієнко

Олександр Мусієнко - блогер і експерт. Є головою недержавної організації «Центр військово-правових досліджень». Виступає в якості експерта в ефірах телеканалів, пише My.ua.

Новини заразКонтакти