Відключення, обстріли підстанцій і тотальна економія: Омельченко - про прийдешню зиму

Україна проходитиме майбутній опалювальний сезон з дефіцитом електроенергії, тому відключення світла можуть повернутися, вважає експерт.

Урядовці вже попереджають про те, що майбутній опалювальний сезон буде важчим, ніж попередній. Це повʼязано як з минулорічними обстрілами енергетичної інфраструктури, так і з тим, що цього року Росія може поновити практику атак на українські енергетичні підприємства.

В інтервʼю Главреду директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко розповів, чого чекати взимку - чи можливий тривалий блекаут та нові планові відключення.

Як ви гадаєте, в чому у нас можуть виникнути труднощі і наскільки ми зараз готові до нового сезону?

Ніхто не знає, яким він буде – життя покаже. Так, він буде дуже важким, але я не вважаю, що він буде важчим, ніж минулорічний за низкою причин.

Що стосується готовності, то сьогодні ми знаходимося на піку ремонтної кампанії. Зараз ремонтують чотири атомних блоки, триває ремонт значить блоків теплової генерації, гідроагрегатів, підстанцій “Укренерго”. Наша енергетична система була зруйнована майже наполовину, і через це виник великий дефіцит потужності, а також сьогодні існує дефіцит передачі потужності “Укренерго”.

Найбільшою проблемою осінньо-зимового періоду буде саме наявність певного дефіциту потужності. Тому перед Кабміном та енергетичними компаніями стоїть завдання насамперед зробити так, щоб дефіцит був якомога меншим.

Наскільки я розумію з ваших слів, то наступного сезону варто готуватися до практики планових відключень та до системних аварій?

Українська енергетична система перебуває в аварійному стані через пошкодження і руйнування. Відновити її до рівня, який був до широкомасштабного вторгнення, не вдасться, тому що для цього потрібно дуже багато часу і грошей.

Дійсно, можна сказати, що планові відключення будуть через дефіцит потужності, який очікується на рівні 2-3 гігаватт в окремі години. Тобто не постійно, а в окремий період часу, під час найбільших морозів. Такий дефіцит може компенсуватися насамперед імпортом електричної енергії – сьогодні ми маємо можливість імпортувати 1,2 гігавата, чим ми можемо покрити можливий дефіцит приблизно на 40 відсотків. Іншу частину дефіциту не можна буде покрити, щоб зберегти енергетичну систему – необхідно буде переходити до планових відключень. Але це не означає, що їх буде більше, ніж минулого року.

Я сподіваюся, що їх буде менше, а ризики блекауту взагалі набагато менші, ніж торік. Тому що, по-перше, в нас на порядок покращилася система ППО, а по-друге, енергетики вже перелаштувалися та мають досвід дій у критичній ситуації. Тому сьогодні найбільш важливо – забезпечити роботу якомога більшої кількості потужностей. І тут найбільший потенціал у державної компанії “Центренерго”, які можуть задіяти більше потужностей вугільних, газомазутних блоків. Але для цього їм потрібно пришвидшити ремонтну кампанію, везти більше вугілля.

Але існує дефіцит не лише звичайних потужностей, а й маневрових. Тому доцільно закупити газові генератори і налаштувати їх в газотранспортній системі (ГТСУ), за рахунок чого зможемо отримати додаткових 600-700 мегават балансуючих потужностей (що теж було б непогано). На жаль, поки що Міненерго цим не займається, хоча потрібно це робити терміново, допоки ще є час.

А як багато споживачів відчують на собі цей дефіцит у 2-3 мегавати, про який ви сказали?

Знов таки, цей дефіцит не буде постійним – це можливо тільки у пікові морози та окремі години. Наприклад, у вечірні піки чи коли ці два фактори співпадуть. А так цей дефіцит буде значно меншим. Планові відключення будуть – я передбачаю, що насамперед вони можливі у січні та лютому, коли зазвичай найбільші морози та у вечірні піки, з 18.00 до 22.00.

Є ймовірність того, що в ці місяці, коли будуть найбільші морози, та за умови, що Росія почне активно обстрілювати, у нас повториться ситуація з відключенням вуличного освітлення заради економії?

Якщо будуть планові відключення, то відключатимуть по максимуму. Росія дійсно може завдати пошкоджень, але ми не знаємо, якими вони будуть. Бо сьогодні ми не можемо визначити потенціал російських ракетних ударів, потенціал дронів, протиповітряної оборони та й взагалі того, як триватиме війна. Можливо, з Нового року активні бойові дії у поточному режимі взагалі завершаться. Тому щось передбачати тут неможливо.

Як ви ставитеся до прогнозів про те, що у нас можуть бути тривалі відключення по 6, 8, 10 годин через обстріли?

Усе можливо – ми живемо в світі ймовірностей. Так, вона вища, ніж у країнах Євросоюзу, тому що ми перебуваємо в стані війни і в нас пошкоджена енергетична система. Але я б не сказав, що вона занадто висока. Хоча на окремих територіях України, особливо на прифронтових чи звільнених дійсно буде найбільш складна ситуація через руйнацію енергосистеми. Ризики існують, але вони менші, ніж минулого року.

А яка у нас ситуація з газовою інфраструктурою, бо минулого року був щонайменше один випадок, у Харківській області, коли росіяни прицільно обстрілювали саме газову інфраструктуру?

Від росіян можна очікувати чого завгодно. Намагатися атакувати можуть, але чи здатні – це питання. Бо газову інфраструктуру важче розбити, ніж електроенергетичну. Ситуація на фронті не дозволяє їм обстрілювати усе підряд, тому росіяни будуть концентруватися саме на системі передач електричної енергії та генерації. Наприклад, на трансформаторах, підстанціях.

Якщо говорити про припинення транзиту газу з Росії, який досі триває, то чи може припинитися цей транзит, і чи будуть якісь наслідки?

Припинитися він може, бо ми не знаємо, що сьогодні у голові політичного керівництва Кремля. Але це не означає настання апокаліпсису для України, тому що ГТС України достатньо розгалужена. Тому є варіанти, за допомогою яких можна буде забезпечити і населення, і теплокомуненерго навіть за таким сценарієм. Це буде важче зробити, тому що буде створити більший тиск у системі. Саме для цього наразі і намагаються максимально заповнити газосховища. Однак також потрібно буде змінювати режими поставок природного газу і переходити на нестандартні.

Минулого року, коли ми з вами говорили, ви зазначали, що киянам варто замислитися про альтернативу зимівлі. Цього року варто про це думати киянам та мешканцям інших великих міст?

Про це завжди потрібно думати, бо ризики нікуди не зникають. Тому, наприклад, пенсіонери, які не задіяні на постійній роботі і мають можливість для переїзду у приватне помешкання з більш надійним енергозабезпеченням, то є сенс його підготувати вже зараз. Тобто аби потім була можливість перебувати там тиждень-два чи місяць, скільки буде потрібно. Ця опція ніколи не буде зайвою.

Також минулого року говорили, що є ймовірність відселення Києва. Цього року, зважаючи, що система була пошкоджена на 50 відсотків, може виникнути така необхідність?

По-перше, про це говорив пан Кличко та його радники, а я казав, що навпаки, такої необхідності немає. Тоді вже почалася паніка, багато людей самі готувалися до евакуації, були великі черги за водою тощо. Але я тоді говорив, що система Києва витримає, і мій прогноз справдився. Тому і цього року потрібно не піддаватися паніці, а краще готуватися до зими. І на рівні держави, і на рівні регіональної влади, і кожен громадянин має готуватися. Зрозуміло, що у держави немає можливості всіх евакуювати. Звісно, повністю виключати цей ризик неможливо, але він незначний.

Що б ви порадили українцям – на чому варто сконцентруватися напередодні зими?

Америки тут я не відкрию, бо це традиційні заходи. Для мешканців великих міст, це насамперед тепломодернізація приміщень. Також варто запастися системами накопичення електричної енергії – павербанками, автономними горілками для приготування їжі. Крім того, можна обладнати будинки розумними розетками, які теж допомагають економити електричну енергію та й загалом споживати її більш розумно, уникаючи надмірних навантажень у вечірній період і розподіляти такі навантаження на день чи ніч.

Для приватних будинків ситуація не настільки критична, бо там все-таки у людей можуть бути твердопаливні котли. І якщо людина має запас пелетів, дрів чи вугілля, вона переживе зиму самостійно. Безумовно, варто купити LED-лампи, які зберігають електроенергію, ліхтарики про всяк випадок. Що стосується місцевої влади, то важливо, аби всі котельні та водоканали мали змогу альтернативного енергозабезпечення як за рахунок генераторів, так і систем накопичення електричної енергії. Бо навіть якщо в оселі не буде електричної енергії, то населення зможе нормально перезимувати.