Франція та Україна готуються до візиту до Києва президента Еммануеля Макрона, який має відбутися влітку.
І, як повідомляє французьке видання Intelligence Online, під час цієї поїздки Макрон може запропонувати Зеленському закупити у Франції багатоцільові винищувачі Rafale, щоб Україна могла замінити старі (ще радянського виробництва) літаки, що знаходяться у неї на озброєнні.
Чи дійсно потрібен Україні новий винищувач, і якою буде ціна питання, розбирався Главред.
Dassault Rafale – машина національної французької компанії Dassault Aviation, яка також випускала відомий Dassault Mirage 2000. Практична стеля літака 17 тисяч метрів – як у Super Hornet і F-35, але на кілька тисяч метрів нижче, ніж у F-15, F-22, Су-35 і ПАК ФА.
Якщо порівнювати з імовірним противником, Су-35, то Rafale поступаються в маневреності, але перевершують в авіоніці і ракетах класу "повітря-повітря", таких як Meteor BVR і Mica. Для наземних цілей використовуються SCALP і Hammer.
Головна перевага Rafale – часткова невидимість: крила і фюзеляж французького літака складаються з радіопоглинаючих композитних матеріалів та легкого титану. Крім того, на малопомітність впливають і конструктивні особливості – S-подібні повітрозабірники двигуна, зазубрені краї, система охолодження вихлопних газів, призначена для зменшення інфрачервоної сигнатури.
Від ураження Rafale захищає вдосконалена система радіоелектронної боротьби Spectra, куди входять придушення і відображення сигналу, "глушилки", які відстежують небезпеку на 360 градусів і можуть допомогти в націлюванні для контратаки.
Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник, який близько 20 років відслужив льотчиком-винищувачем, зазначив, що Rafale є гідним варіантом.
"Rafale – це основний літак Франції, не тільки винищувач, але й багатоцільовий літак: він може бути і винищувачем, і винищувачем-бомбардувальником», – сказав Мельник.
Водночас військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов вважає, що Rafale – це далеко не найкращий, але один із найдорожчих літаків-винищувачів на ринку. За його словами, Rafale однозначно поступається іншим, а, якщо його модернізувати, оснастивши більш сучасними системами навігації, тоді ціна і так дорогого літака ще більше підскочить.
Жданов зазначив, що французький винищувач «кульгає» на системи бойового управління і навігації, що обмежує бойові можливості літака. Тоді як, наприклад, системи навігації Ізраїлю, які сьогодні вважаються кращими в світі, купують навіть США і встановлюють на свої літаки.
"Ізраїльський F-16 з дистанції 110 км може наносити удари ракетами «повітря-земля», Rafale – максимум з 50-70 км, не більше. При цьому Rafale бачить ціль на відстані 30-50 км, тоді як F-35 бачить ціль з дистанції 200 км. Таким чином, ворожий пілот навіть ще не розуміє, що він уже на радарі у пілота F-35, і коли вони наближаються на дистанцію 110 км, ворожий пілот вже отримує ракету в борт, навіть не знаючи, що перед ним далеко F-35», – пояснив Жданов.
Україна вже сім років не може визначитися, що їй робити з авіацією. В умовах війни з Росією бажання відмовитися від старої радянської техніки, яка сьогодні випускається і модернізується тільки в Росії, зрозуміле. Україна хоче купити натівську техніку, але – яку. На це питання відповіді немає.
"Для нас це стратегічне питання. Авіація держави – це раз і назавжди. Не можна накупити десяток різних типів літаків, тому що держава просто розориться на їхньому техобслуговуванні й ремонті. Україні потрібно точно визначитися, який вид авіації ми беремо, тому що потім дуже важко буде щось поміняти – це потребуватиме божевільних капіталовкладень», – пояснив Жданов.
При цьому експерт упевнений, що, умовляючи Україну підписати контракт, Макрон буде тиснути на те, що Франція допоможе переозброїти українську армію.
Французький вісник Intelligence Online серед іншого повідомив, що нібито одним із аргументів Парижа на переговорах буде суттєва різниця в ціні у порівнянні з американськими F-35, про які мріє Київ. Однак експерти переконані, що такий аргумент – це чистий маркетинг і хитрість французів, щоб нав'язати контракт Києву.
Як пояснив Главреду Олег Жданов, F-35 – це недосяжна для України висота, і такий варіант навіть не обговорюється.
«На сьогоднішній день навіть країни на кшталт Норвегії, у якої держрезерв обчислюється трильйонами, яка не знає, куди витратити гроші, і вони у неї покриваються цвіллю, купила всього 57 машин F-35. Туреччині було відмовлено в покупці F-35, хоча вона внесла передплату. Весь світ стоїть у черзі за F-35... До того ж, F-35 – це літак шостого покоління, а Rafale – третього», – зазначив Жданов.
На його думку, Україні краще почати з F-16 або з канадських F-18, їх ціна буде на порядок менше, ніж у Rafale.
Водночас співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник упевнений, що перспектива отримати американські винищувачі для України однозначно виглядає більш привабливою. Однак, на його думку, ми повинні бути реалістами і вести мову не про F-35, а про F-15 або F-16.
"Такий варіант міг би стати для нас хорошою альтернативною не тільки літакам радянських часів, а й французькому Rafale. Адже, по-перше, зараз з самим F-35 великі проблеми: його взяли на озброєння, але літак ще дуже «сирий». По-друге, навіть для США та інших західних країн F-35 – це досить дорога машина. По-третє, зберігається низка технічних проблем. Тому F-35 нам точно не варто закуповувати», – пояснив Олексій Мельник.
Експерт упевнений, що Україні слід вивчити досвід Польщі, яка свого часу закупила F-16.
"Навіть незважаючи на те, що Польща – член НАТО, і що у поляків зовсім інший військовий бюджет, вони «в пакеті» купили не тільки сучасну техніку, але й цілу низку проблем і ризиків, які не були враховані спочатку», – підкреслив Мельник, зазначивши, що подібна угода – це дуже серйозне рішення, яке вимагає відповідного підходу.
Макрон активно просуває французькі озброєння: найчастіше, країни укладають контракти після зустрічей із президентом країни. Так сталося і з Грецією, яка укладала контракт на поставку винищувачів на тлі збільшеної напруги з Туреччиною. Також Rafale на озброєнні Катару, Єгипту, планують закуповувати Бразилія, Малайзія, ОАЕ, Індонезія та Фінляндія. Нарешті, самі ВПС Франції офіційно прийняли в 2019 році на озброєння модифікацію винищувача Rafale F3-R.
«Французька держава вже замовила у своїх виробників авіаносець з двома атомними реакторами. Також Франція активно працює на ринку озброєнь, тому що найкращий поштовх для економіки – це гонка озброєнь. Тому французи і намагаються всім всучивать свої зразки озброєнь", – пояснює Жданов.
Утім, для Франції це не тільки гроші, але й престиж. Вона могла б закупити американські машини, але розвиває свою науку і виробництво. Більш того, коли в період президентства Трампа США спробували нав'язати свої машини, Берлін відповів ухильно, а Париж твердо заявив, що в таких покупках не зацікавлений, оскільки вони стануть ударом по розробці франко-німецького проекту SCAF ("Система повітряного бою майбутнього", Système de combat aérien du futur), який повинен замінити Rafale і Eurofighter Typhoon до 2035-2040 року. Сам SCAF – малопомітний багатофункціональний винищувач 5+/6 покоління, до якого додаються дрони та інші бойові технології для завоювання панування в повітрі й нанесення ударів по наземних цілях.
Незважаючи на те, що лідером сьогодні вважаються американські винищувачі, Франція наполегливо підтримує Rafale. Це дійсно дуже хороший, але дорогий літак. Дорогий сам по собі і дорогий в обслуговуванні. А, оскільки Україна до його виробництва не має взагалі ніякого відношення, а, крім того, з машинами такого класу ніхто тут не працював, і у нас просто не вистачить наукової і технічної бази для його обслуговування, Україні доведеться оплачувати і комплектуючі, і ремонт.
Крім того, навіть при наявності такої бази Франція все одно разом із винищувачами не передала б технології повного циклу виробництва. Втім, не передав би й інший продавець.
Як вже зазначалося, Rafale – це дуже дороге задоволення. Вартість одиниці в 2012 році становила приблизно 100 млн доларів залежно від комплектації, проте відомо, що Індія в 2020 році закупила їх приблизно по 240 млн доларів.
Однак, щоб підштовхнути Україну зупинити свій вибір саме на Rafale, Франція подумує виділити нашій країні кредит на цю угоду в розмірі 1,5 млрд євро. Втім, враховуючи вартість одного літака, сума кредиту не так вже й велика.
"За 1,5 млрд євро ми купимо 8-10 літаків. Це фактично всього лише одна ескадрилья! Франція нав'яже нам контракт, запрацює на цьому, забезпечить свої підприємства замовленнями, а потім ще багато-багато років буде продавати нам комплектуючі. А Україна повинна, з одного боку, купити у французів найдорожчі літаки, а з іншого – ще й потрапити в кабалу виплати відсотків і кредиту», – уточнив військовий експерт Олег Жданов.
У свою чергу, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник переконаний, що, говорячи про доцільність закупівлі Rafale у Франції, не можна зациклюватися тільки на порівнянні технічних, експлуатаційних або бойових характеристик цього винищувача та інших аналогічних. Оскільки, за його словами, при укладанні подібних угод мова йде не просто про покупку літаків, а про цілий пакет домовленостей, які часто стосуються не тільки військової сфери.
"Це можуть бути кредити, інвестиції, спільне виробництво, передача технологій і т.д. Сьогодні практично всі великі озброєння продаються за такими схемами", – зазначив експерт.
Спочатку Індія оголосила тендер на покупку 126 середніх багатофункціональних бойових літаків. У конкурсі брали участь:
Тим не менш, уже після підписання контракту машини почали критикувати. У India Today вийшов матеріал військового експерта, який назвав закупівлю машин "військовою безвідповідальністю, недоречною і неефективною покупкою, яка не додає реальної оперативної цінності ВПС Індії". Утім, це скоріше внутрішньополітичні розбірки, ніж реально корисна характеристика.
У підсумку замість 126 літаків Індія закупила у Франції у вересні 2016 року 36 бойових машин (28 одномісних і 8 двомісних Rafale). Дійшло до того, що міністр оборони країни Манохар Паррікар похвалився тим, що закупив небагато Rafale, що дало можливість залишилися кошти пустити на закупівлю індійських машин Tejas LCA.
Тим не менш, угода обійшлася в 7,87 мільярда євро. Вартість частково виправдовується тим, що вона включає в себе підготовку пілотів, техніків і поставку озброєнь. Проте це все одно дорожче американського винищувача п'ятого покоління F-35 і значно дорожче російських і китайських (J-20, J-16, Су-35) машин ыз приблизно схожими характеристиками, що відносяться до 4++ покоління.
"Ті літаки, які Індія в підсумку закуповує у Росії, нічим не поступаються Rafale за своїми бойовими характеристиками, але зате набагато дешевші. Хоча і з російськими літаками проблем чимало, але індуси, як їжачки – колються, мучаться, але продовжують їсти кактус, адже ціна для Індії грає роль», – зазначив полковник запасу Олег Жданов.
На думку Олега Жданова, Макрон невипадково прямує саме в Україну, щоб запропонувати французькі Rafale. Експерт переконаний, що Україна не зможе відмовити Франції.
"Враховуючи, що Франція є учасником «нормандського формату», Україні буде складно сказати: "Пане Макрон, Вибачте, але нам ваші Rafale не зовсім підходять". Тому Київ буде змушений грати в якісь політичні ігри, а ціна питання буде дуже висока», – застеріг Жданов.
Олексій Мельник, навпаки, впевнений, що тиснути на Україну Франція не буде – Макрон лише озвучить дружню, партнерську пропозицію.
"Макрон – не Путін. Складно уявити, що перед Києвом він поставить питання ребром: або ви берете Rafale, або ми припиняємо будь-яку співпрацю. Це буде суто дружня пропозиція, без тиску на Україну", – підкреслив Мельник.