Після недавнього інциденту із нападом на жінку з дитиною у потязі Маріуполь-Киів, у соцмережах стали активно шукати способи протидії таким випадкам. Один із них - окремі вагони для жінок. Однак, як відзначають експерти, поділ вагонів за гендерною ознакою від кількості скоєних злочинів не врятує, а виправити ситуацію можна тільки поверненням до потягів поліції.
За кордоном вагони для жінок - не рідкість. Найбільше вони поширені у метрополітенах. Зокрема, вагони Women only є в метро Токіо, Парижа, Ріо-де-Жанейро і китайського Гуанчжоу. Там вони з'явилися для безпеки жінок - як від тисняви в години пік, так і від домагань чоловіків.
Наприклад, у токійському метро жіночі вагони в складі кожного поїзда навмисне виділені рожевим кольором, і чоловікам суворо заборонено в них знаходитися в години пік. Та ж схема працює і в метро Ріо, причому в години пік на кожній станції при вході до вагонів навіть чергують охоронці зі зброєю і обмежують вхід чоловікам.
Читайте такожЧому ідея з жіночими вагонами приречена на провал
Також окремі вагони для жінок є в метро Дубая, але там вони були впроваджені з релігійних міркувань. У них порушників карають грошима - штраф за проїзд у жіночому вагоні для чоловіка становить 100 дірхам (близько 755 гривень). Крім того, жіночі вагони є в Індії і курсують вони як в складі поїздів метрополітену, так і в міжміських. При цьому є й окремі вагони для жінок, і спільні з чоловіками, але останні розділені тільки проходом.
П'ять років тому ідею запуску окремих вагонів для жінок, дітей і людей похилого віку, які б курсували в години пік, обговорювали і в Росії. Зокрема, такі вагони могли з'явитися в московському метро, але від задумки відмовилися через складнощі з контролем процесу посадки.
«Проблема гендерного насильства в Україні останнім часом стає публічною, так як все більше постраждалих жінок заявляють про це. У той же час є багато жінок, які соромляться і не звертаються до поліції. У 2019, за даними дослідження ООН, трохи більше 50 відсотків респондентів погодилися з тим, що жінка може піддаватися насильству з боку свого партнера, відповідно, існує проблема толерантності суспільства до цього питання. Але раз випадки насильства стають публічними, це свідчить про визнання проблеми. І це ще раз підтверджує факт того, що Україна повинна ратифікувати Стамбульську конвенцію, яку вона вже підписала. Бо якщо говорити про випадок в поїзді, то згідно з нею, дитину, чия мама в поїзді піддалася насильству, також можна було б вважати потерпілим, що збільшило б шанси на покарання злочинця», - розповіла Главреду спікер правозахисної організації Amnesty International Україна Катерина Мітєва.
В Україні розділяти вагони на чоловічі і жіночі вже намагалися в 2010 році. Точніше, в окремих вагонах 7 поїздів одеського і київського напрямків, функціонували роздільні купе.
Але, як розповів Главреду екс-керівник Департаменту пасажирських перевезень дальнього сполучення "Укрзалізниці" Олександр Красноштан, через три роки, у 2013 році, їх довелося скасувати через відсутність попиту.
"Ситуація доходила до абсурду - навіть були випадки, коли чоловіки брали собі місця в вагонах на жіноче ім'я. Зловмисники не тільки чоловіки, у злочинності немає гендеру. Сам по собі поділ вагонів нічого не дасть - врешті-решт, жінка може навіть викупити купе, якщо хоче їхати в ньому одна. Єдине, що зараз необхідно - забезпечити громадську безпеку, а це можна зробити тільки за допомогою супроводу поліції і профілактичними заходами", - розповів Красноштан.
Читайте такожЖінка, яку в поїзді на очах у сина намагалися зґвалтувати, розповіла нові подробиціЗазначимо, що в березні поточного року Укрзалізниця на своїй сторінці у Фейсбуці давала пояснення про відсутність окремих купе для чоловіків і жінок. У компанії заявили, що на це є ряд причин. По-перше, при купівлі квитків онлайн не завжди можливо визначити стать людини, оскільки існують імена і прізвища, які важко ідентифікувати за статевою ознакою: це можуть бути іноземці, або так звані подвійні імена, тощо.
По-друге, така інновація може сприйматися як дискримінація пасажирів.
"З правової точки зору ми не можемо відмовити пасажиру в покупці квитка. Наприклад, пасажиру-чоловікові потрібно їхати, а вільні місця залишилися тільки в "жіночому" купе, Укрзалізниця не може відмовити такому пасажирові", - заявили в компанії на своїй сторінці в Facebook.
Нагадаємо, що до 2014 року в українських потягах безпеку на транспорті забезпечувалася спецпідрозділом МВС - транспортною міліцією. Однак під час реформування поліції цей відділ був ліквідований. У березні цього року Укрзалізниця спільно з поліцейськими намагалася запускати патрулювання потягів у тестовому режимі на одеському напрямі.
На даний момент, згідно з повідомленням Укрзалізниці у Фейсбуці, на підприємстві планують залучити до супроводу потягів співробітників Нацполіціі, а також спільно із правоохоронцями відпрацювати нові стандарти безпеки в поїздах.
Примітно, що напередодні на своїй сторінці у Фейсбуці радник міністра внутрішніх справ Володимир Мартиненко повідомив, що поліція готова охороняти потяги за умови створення належних умов бюджетного фінансування та забезпечення матеріально-технічної бази для поліцейських.
У свою чергу, міністр інфраструктури Владислав Криклій заявив, що охорона може з'явитися тільки в нічних потягах і може вплинути на вартість квитків. "Це настільки дорого, що або на вартість квитка вплине, чого не хотілося б точно робити, або це треба платити з бюджету, але це великі витрати, і я не думаю, що раціонально їх закладати», - сказав Криклій в ефірі одного з телеканалів .
Хоча, насправді, як пояснив Главреду Красноштан, гроші на безпеку вже є і вигадувати велосипед не потрібно.
«Не думаю, що це якось може вплинути на вартість квитків. У даному випадку ми говоримо про забезпечення правопорядку в публічному місці. Відповідно до класифікації ГСЧС, місце, де одночасно перебувають 100 і більше осіб, вважається місцем масового скупчення людей. У поїзді знаходиться від 500 до 1000 людей. Громадська безпека - це та послуга, яка безкоштовно надається державою та яку за законом повинна забезпечувати поліція. Крім того, пасажири, купуючи квитки, платять ПДВ до держбюджету близько 2 мільярдів гривень на рік. Тобто вони вже сплатили цю послугу своїми податками. А на потреби МВС з наших податків щороку виділяють близько 93 мільярдів - цьього більш ніж достатньо, щоб забезпечити безпеку, в тому числі, і в потягах. Єдине, що заважає - відсутність політичної волі», - резюмував Красноштан.