У червні 2025 року курс євро в Україні продемонстрував рекордне зростання, досяг історичних максимумів, чим викликав хвилювання серед українців. За лічені тижні євро подорожчав щонайменше на 2 гривні, що у перспективі може загрожувати подорожчанням деяких товарів. Що стоїть за стрімкими коливаннями, чи впливають глобальні процеси на внутрішній валютний ринок та чого чекати далі – Главред дізнавався у експертів.
За останній місяць євро встановив одразу кілька історичних рекордів на українському валютному ринку, піднявшись із 46,5 ₴/€ на початку місяця до 48,6 ₴/€ у другій половині червня. І на це, як зазначають експерти, впливає одразу кілька факторів. Головний з них – нестабільна ситуація в американській економіці, яка впливає і на європейську валюту.
«Ситуація в американській економіці наразі не дуже передбачувана — через дії адміністрації Трампа, запровадження торговельних мит тощо. Це створює невизначеність, і інвестори починають вважати Європу більш стабільним напрямком. Вони збільшують інвестиції в європейські цінні папери — відповідно, курс євро тимчасово посилюється. Але так само швидко він може і відкотитися назад упродовж найближчих місяців, щойно ситуація стабілізується», - розповів у коментарі Главреду координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман.
І додає, що найбільш природним рівнем для пари євро-долар є співвідношення курсу в межах 1:1,1 або навіть 1:1,05. Тобто за умови нормалізації стану американської економіки курс євро цілком може повернутися до значень, які спостерігалися до стрибка.
Зокрема, саме привʼязка долара до євро також є чинником, який впливає на коливання європейської валюти в Україні. За словами економіста Бориса Кушнірука, через те, що долар для НБУ є якірною валютою, зростання курсу євро до долара на зовнішніх ринках ринках майже автоматично віддзеркалюється в курсі євро до гривні.
Борис Кушнірук - український економіст. Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру.
Працював на посаді голови правління комерційного банку, був керівником групи радників Президента Асоціації українських банків, консультантом з питань розвитку банківського сектору Координаційної ради з питань політики фінансового сектору Кабінету міністрів України.
«На початку року курс євро до долара у співвідношенні становив приблизно 1,03, а зараз – 1,16. Це означає суттєве зростання євро до гривні (+13%). Адже всі валютні розрахунки в Україні фактично здійснюються через долар. Тут питання не в тому, добре це чи погано – це просто даність. Тому якщо в майбутньому євро почне слабшати відносно долара, тоді й курс євро до гривні теж знизиться. Такі коливання вже траплялися в історії, особливо після запровадження євро. Були періоди, коли співвідношення сягало 1,2 –тобто 1 євро дорівнював 1,2 долара США. Тож нинішній курс не є межею – він може ще зростати», – розповів Кушнірук. На його думку, у співвідношенні зацікавлені насамперед США, тому що тоді американські товари стають дешевшими за європейські. А відтак Європейський центральний банк буде змушений провести певне «вирівнювання» курсу євро до долара.
На думку економістів, опитаних Главредом, подальші коливання курсу долара можуть залежати від результатів двосторонніх переговорів між США та Європою.
«Якщо долар буде слабким протягом тривалого часу до євро, то ми будемо спостерігати проблеми в експортних економіках ЄС (таких, як Німеччина) і з часом курс стабілізується… Підсилення долару до євро цілком ймовірний сценарій до кінця цього року, але його реалізація залежить від успішних переговорів між США та ЄС, які зараз мають ознаки пробуксовки», - переконаний економіст, екс-член ради НБУ Віталій Шапран.
Віталій Шапран - економіст, фінансовий аналітик.
У 2007-2018 рр. працював головним аналітиком одного з провідних національних уповноважених рейтингових агентств, у 2018-2019 роках обіймав посаду головного експерта з питань грошово-кредитної політики Секретаріату Ради НБУ.
У листопаді 2019 року був призначений Верховною Радою України на посаду члена Ради НБУ.
З травня 2020 року - член редакційної колегії міжнародного наукового економічного журналу VUZF Review (Софія, Болгарія). Також є членом громадських організацій: Українське товариство фінансових аналітиків (УТФА) та Українська професійна асоціація із захисту інвесторів, кредиторів і страхувальників (УПАЗИКС). Має науковий ступінь PhD, який визнано в ЄС.
Зокрема, за словами Бориса Кушнірука, запровадження мит США на товари з Євросоюзу, яке має відбутися вже після 9 липня, може призвести до ослаблення євро. Відтак європейська економіка відчує певний тиск, адже її товари стануть менш конкурентоспроможними на американському ринку, і їхні продажі можуть скоротитися.
На думку експерта, президент США Дональд Трамп своїми діями провокує зростання бюджетного дефіциту у Штатах, тому виникає питання, яким чином там впораються з його покриттям, не вдаючись до запуску «друкарського станка».
«Безперечно, якщо на зовнішніх ринках долар починає слабшати, у тому числі і через масову емісію доларів, це має відображатися і в Україні. Тобто тоді, з одного боку, гривня має зміцнюватися. З іншого боку, оскільки Україна дуже залежить від зовнішньої допомоги, усе, що відбувається з курсом – це виключно рукотворна справа Нацбанку. Адже курс долара визначається не ринком, адже НБУ продає від третини до половини всієї валюти, яка необхідна на ринку за рахунок власних резервів. І допоки буде величезний дефіцит торговельного балансу, інакше бути не може», - уточнив Кушнірук.
Втім, експерти заспокоюють, що незважаючи на суттєві коливання курсу євро, наразі подорожчання імпортних товарів в Україні вдається уникати. Як зазначила член правління, директор департаменту казначейських операцій Unex Bank Ганна Золотько, підвищення курсів євро та долара прямо впливає на ціни в Україні.
“Дорожчає імпорт із ЄС (техніка, ліки, паливо), тому зростає інфляція. Для простих українців це означає, що витрати на імпортні товари та енергоносії зростають, а купівельна спроможність гривні трохи знижується», – вважає експерт.
Ганна Вікторівна Золотько - член Правління, директор Департаменту казначейських операцій АТ «ЮНЕКС БАНК».
Народилася у 1982 році у м. Первомайськ, Миколаївська область
Освіта вища (Міжнародний Соломонів Університет, спеціалізація "Програмне забезпечення автоматизованих систем" (2004 р.) та "Фінанси" (2007 р.).
У банківській системі з 2004 р., на керівних посадах - з 2013 року.
Водночас український імпорт дуже диверсифікований, тому товарів, які повністю залежать від курсу євро, немає.
«Основну частину імпорту ми отримуємо з Китаю. Європа — на другому місці, а далі — інші азійські та світові країни. З найбільшого, що ми імпортуємо — це нафтогазова група, техніка, електроніка, обладнання. Але всі ці товари надходять із різних напрямків. Можливо, нафтогазова група — це те, що йде здебільшого з Європи. Тож саме тут ми можемо побачити певне подорожчання. Хоча важливішим чинником є не курс євро, а світова ціна на нафту. Тобто, якщо нафта дешевшає — навіть на тлі сильнішого євро ми не побачимо зростання цін. Якщо ж нафта зростатиме — от тоді ми відчуємо й подорожчання пального, і всього, що пов’язане з паливно-енергетичним сектором. Поки що тенденції для нас сприятливі: нафта трохи дешевшає, а євро трохи зростає — тому ми практично не помічаємо цих коливань у цінах», – уточнює Олег Гетман.
Українцям, які зберігають кошти у валюті, експерти радять диверсифікувати заощадження. Наприклад, мати у своєму кошику 30% у доларах, 30% у євро і ще 30% — не в самій гривні, а в державних облігаціях внутрішньої держпозики (ОВДП).