В Україні пропонують переглядати мінімальну заробітну плату. На що вплине підвищення виплат, якою буде нова "мінімалка" та як зміниться життя українців - Главред спитав у експертів.
Голова податкового комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев закликав уряд переглянути підходи до індексації соціальних стандартів на 2026-2028 роки. За словами посадовця, наразі відомі основні параметри бюджетної декларації, які випливають із листа Мінфіну, розісланого головним розпорядникам бюджетних коштів.
Згідно з документом, мінімальна зарплата замість поточних 8000 гривень має становити:
Водночас загальний прожитковий мінімум теж пропонують переглянути. Його розмір становитиме:
Як зазначив Гетманцев, індексація соціальних стандартів на 2026-2028 рр. відбутися відповідно до показників прогнозної інфляції на цей період.
«Ресурс на справедливу індексацію соціальних стандартів, особливо, але не виключно у випадку настання миру і отримання мирних дивідендів, є – це ревізія неефективних бюджетних видатків й детінізація та розширення легальної податкової бази, які разом тільки цього року можуть принести більше 5 млрд дол. додаткового ресурсу до бюджету», - зазначив Данило Гетманцев і додав, що під час індексації соціальних стандартів на 2026 рік треба врахувати цьогорічну 10-відсоткову інфляцію.
Гетманцев Данило - український політик, юрист і науковець. З 2019 року — народний депутат України 9-го скликання від партії «Слуга народу». Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. Доктор юридичних наук, професор, повідомляє Вікіпедія.
Варто зауважити, що мінімальна заробітна плата в Україні не переглядалася вже два роки.
Як зазначили у Мінфіні, суми перегляду виплат розраховані з урахуванням інфляційних процесів та потреб забезпечення базових стандартів життя українців.
Зокрема, підвищення мінімальної зарплати вплине на:
За словами економічного експерта, кандидата наук з державного управління Юрія Гаврилечка, підвищення мінімальної зарплати мало б відбутися ще торік, на етапі формування бюджету. Відповідно до розрахунків Міністерства соціальної політики, фактичний прожитковий мінімум у січні 2025 року становив близько 11 000 гривень. Це — базовий рівень, нижче якого зарплата не може бути адекватною. Якщо мінімальна зарплата нижча за прожитковий мінімум — це порушення соціальної справедливості й прямий сигнал про системну деградацію ринку праці.
«Сьогодні ми спостерігаємо інфляцію пропозиції — коли зростають тарифи на енергоресурси, а купівельна спроможність населення через мізерні доходи тільки падає. Зазвичай це призводить до негативних наслідків в економіці, бо після стрімкого зростання інфляції настає рецесія», - пояснив Гаврилечко.
За його словами, для того, щоб відбувалися реальні зміни, мінімальна заробітна плата повинна бути щонайменше на рівні 30 тисяч. Експерт наводить приклад Польщі, де мінімальна зарплата в п’ять разів вища, ціни на більшість товарів — або такі ж, або нижчі, а рівень оподаткування — співмірний з українським.
“Це свідчить не про брак коштів у бюджеті, а про неефективну регуляторну систему. І без її зміни навіть найкращі ініціативи будуть приречені на частковий ефект. Підвищення мінімальної заробітної плати жодним чином не спричинить інфляцію. Навіть якщо "мінімалку" підняти до 30 000 грн, це лише дозволить працюючим задовольняти базові потреби. Окрім того, в нашій податковій системі є абсурдна особливість — мінімальна зарплата підлягає оподаткуванню. У більшості розвинених країн такої практики немає, оскільки мінімальна зарплата — це умовний аналог собівартості праці, і її не можна обкладати податками", - резюмує Гаврилечко.
Юрій Володимирович Гаврилечко — український економічний і політичний експерт, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри міжнародних відносин та політичного консалтингу Інституту права та суспільних відносин.
У науковій сфері його інтереси охоплюють публічне управління, соціологію, економіку, маркетинг, інформаційну політику та безпеку. Він викладає дисципліни, пов’язані з політичним консалтингом, міжнародними засобами масової комунікації та аналізом соціальних систем.