Про що йдеться у матеріалі:
Країна-агресорка Росія навряд чи відмовиться від тактики масованих ударів по критичній інфраструктурі України цієї осені та зими, і підготовка держави до холодного сезону вже перетворилася на один із головних пріоритетів влади.
Главред з'ясував, як Україна готується до опалювального сезону та які загрози для українців можуть зрости цієї осені та зими.
Президент України Володимир Зеленський закликав посадовців та партнерів максимально зміцнити країну до серпня, аби зустріти нову хвилю російського тиску в повній готовності - йдеться не лише про фронт, а й про захист об'єктів генерації та підготовку комунальних служб до складного сезону.
В етері проєкту "Сейчас" військовий експерт Іван Ступак наголосив, що Москва навряд чи відмовиться від ударів по критичній інфраструктурі, тому підготовка до зими стала одним із головних державних завдань.
"Мова йде про підготовку до опалювального сезону. Це найголовніше. Це те, на що Російська Федерація буде тиснути всю зиму - від перших холодів і фактично до кінця березня", - пояснив Ступак.
Експерт додав, що Кремль розглядає удари по енергообʼєктах як спосіб непрямого впливу на українське суспільство через побутові труднощі населення.
"Російська Федерація робить на це величезний акцент. Вони розуміють, що цей опалювальний сезон може стати їхньою можливістю хоч якось вплинути на політичне керівництво України через цивільне населення", - підкреслив він.
Військовослужбовець Збройних сил України Дмитро Биков в етері телеканалу "Київ24" заявив, що попри усю підготовку України, наступний холодний сезон здатен виявитися складнішим за попередній через посилення ракетної небезпеки та ймовірні повторні атаки на енергетичні обʼєкти.
"Ця зима може бути значно важчою за попередню через зростання балістичної загрози та можливі удари Росії по енергетиці", - заявив він.
За оцінкою Бикова, запаси боєприпасів для систем Patriot обмежені, а швидко наростити їх складно через невисокі темпи світового виробництва озброєнь.Без домовленостей про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, країну можуть чекати серйозні перебої зі світлом, теплом і водою одночасно.
Директор Інституту світової політики Євген Магда в етері "Київ24" визнав, що повітряне перемир'я теоретично могло б убезпечити генеруючі потужності напередодні зими, однак наразі шансів на таку домовленість практично немає.
За словами Магди, публічні заяви Володимира Путіна свідчать, що Кремль і далі налаштований продовжувати війну та говорити про "перемогу", а не про паузу в бойових діях.
Критичний погляд на державні плани підготовки виклав засновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук у коментарі для авторки "Дзеркала тижня" Еліни Лісовської.
За його словами, у затверджених РНБО планах стійкості концептуально немає нічого нового - вони фактично систематизують підходи, які Україна застосовувала в попередні роки.
"Замість того, аби працювати над упровадженням концептуально нової альтернативної системи енергозабезпечення, триває просто латання дірок старими методами", - вважає Корольчук.
Прикладом Корольчук назвав розвиток розподіленої генерації: за його словами, цей процес важливий, але сам собою він не створює нової архітектури енергетичної безпеки країни. Аналітик додав, що для повноцінної реалізації планів стійкості в державному бюджеті просто недостатньо коштів.
"Хочеться бути оптимістом, але наступний опалювальний сезон мало чим відрізнятиметься від попередніх, оскільки залишаються ті самі проблеми й ті самі підходи до їх вирішення", - підсумував експерт.
Про організаційні труднощі з реалізацією енергетичних планів розповів член Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк в етері "Київ24".
Він визнав, що плани енергетичної стійкості столиці та регіонів фізично неможливо повністю реалізувати до 1 вересня, оскільки на окремі об'єкти потрібно від 9 до 24 місяців робіт.
Нагорняк пояснив, що підрядники від початку погоджувалися на нереалістичні строки виконання, тому нинішній відсоток готовності виглядає низьким, хоча реальна ситуація не є критичною.
Депутат додав, що наступна зима не обов'язково буде важчою за попередню, а заяви про можливий "апокаліпсис" лише провокують паніку серед населення. Водночас зміна складу уряду може додатково загальмувати підготовку, адже новим посадовцям потрібен час, щоб розібратися в проєктах і відновити контроль за роботами.
Оптимізм щодо строків, про який казав Нагорняк, розходиться з оцінкою готовності конкретних міст, яку дав енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв в інтерв'ю виданню "Комерсант український".
За його словами, до цієї зими Україна підготовлена краще, ніж торік, проте уникнути відключень електроенергії все одно не вдасться, а найгірша ситуація серед великих міст складається саме в столиці.
"Вони будуть не набагато більші, ніж в минулому році", - додав експерт, коментуючи масштаб майбутніх відключень.
Ігнатьєв уточнив, що прогрес компанії "Укренерго" у передачі електроенергії помітний, тоді як ситуація з теплопостачанням формується окремо в кожному місті, і саме тут Київ виглядає найслабшою ланкою.
Оцінюючи готовність енергосистеми в цілому, експерт поставив їй 8 балів із 10, підкресливши, що з теплогенерацією кожне місто впоралося по-своєму.
"На превеликий жаль, Київ в аутсайдерах. Але інші міста непогано справилися, і більшість міст і обласних центрів готові до важкої зими", - додав він.
Ігнатьєв не виключив і фінансового удару по споживачах: платіжки за тепло взимку можуть зрости у 8 разів через ринкову ціну на газ і брак бюджетних коштів для покриття різниці між тарифом і собівартістю.
Ситуацію з газовими запасами України головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев вважає більш стабільною. Він в етері Українського радіо заявив, що Росія не здатна перешкодити Україні сформувати необхідні обсяги палива до нового сезону.
За його словами, для майже повного заповнення підземних сховищ вистачить газу власного видобутку, а імпорт не відіграватиме вирішальної ролі. Рябцев уточнив, що Кабінет Міністрів поставив завдання досягти оптимального рівня запасів у 14,6 мільярда кубометрів у сховищах, а мінімального - 13,2 мільярда кубометрів.
За його оцінкою, Україні може знадобитися максимум 2 мільярди кубометрів імпортного газу, який можна поставити через Польщу, Румунію та Словаччину, тоді як 70% палива в сховищах становитиме продукція внутрішнього видобутку.
Науковець визнав, що російські атаки справді призупиняють роботу окремих об'єктів газової галузі, але це не ставить під загрозу загальний план накопичення запасів.
Через те, що ознак перемир'я немає, як і впевненості в тому, що ця зима буде легшою для українців за попередню, експерт енергоринку Геннадій Рябцев дав практичні поради для домогосподарств для підготовки до зими.
Як пишуть "Факти", він каже, що не варто відкладати підготовку до холодів на осінь, оскільки війна триває, а отже кожна родина має подбати про власну енергетичну автономність уже зараз.
За його оцінкою, власникам приватних будинків зробити це значно простіше, і саме в міжсезоння, коли попит на обладнання ще невисокий, варто встановлювати необхідну техніку - восени ціни на неї традиційно зростають.
Мешканцям багатоквартирних будинків Рябцев радить перш за все перевірити, чи вистачить наявних павербанків, зарядних станцій або акумуляторів для живлення найнеобхідніших приладів, розраховуючи потужність із запасом на пікове споживання під час запуску техніки.
"Не менш важливо подбати і про теплоізоляцію житла. Без належного утеплення значна частина теплової енергії просто втрачається, а це означає додаткові витрати на обігрів", - розповів експерт.
Рябцев також порадив заздалегідь сформувати запас питної та технічної води, оскільки пошкодження інфраструктури може призвести до перебоїв не лише з електропостачанням, а й з водопостачанням.
Інші новини:
Іван Ступак - військовий експерт, колишній працівник СБУ.
Закінчив Національну академію СБУ. Після завершення навчання близько 9 років працював на оперативних і керівних посадах у Головному управлінні СБУ в Києві та Київській області. Займався протидією економічним злочинам.