У матеріалі:
З 1 вересня 2026 року в Україні почне діяти важливий етап оновлених правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Головні зміни стосуватимуться вимог до заробітної плати заброньованих працівників, правил обліку осіб, які суміщують роботу, та працівників, які вже мають відстрочку від мобілізації з інших підстав.
При цьому говорити про повний «перезапуск» бронювання з 1 вересня неправильно. Значна частина нових вимог почала діяти ще влітку, а початок осені стане датою завершення перехідного періоду для низки змін.
Однією з найпомітніших змін стане підвищення вимог до заробітної плати для військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств.
Уряд підвищив відповідну планку з 2,5 до трьох мінімальних заробітних плат.
У 2026 році це становить 25 941 гривню на місяць.
Йдеться саме про нараховану заробітну плату - тобто суму до утримання податків.
Якщо на працівника поширюється ця вимога, необхідний рівень зарплати повинен дотримуватися протягом періоду його бронювання.
Таким чином, для багатьох підприємств питання заробітної плати стає однією з ключових умов збереження відстрочки для співробітників.
Для окремих категорій підприємств передбачено виняток.
Йдеться про критично важливі компанії та установи, які знаходяться і фактично працюють на територіях можливих або активних бойових дій, а також на окремих тимчасово окупованих територіях, для яких законодавством не встановлено дату припинення відповідного статусу.
Для таких підприємств зберігається показник у розмірі 2,5 мінімальної заробітної плати.
У 2026 році це приблизно 21 618 гривень.
Крім того, окремі положення, пов’язані з розміром середньої нарахованої зарплати працівників, не поширюються на державні та комунальні підприємства.
Критерій заробітної плати використовується одразу у двох напрямках.
По-перше, середній рівень оплати праці співробітників враховується під час отримання або підтвердження підприємством статусу критично важливого.
По-друге, з 1 вересня відповідна вимога матиме значення й для зарплати конкретного військовозобов’язаного працівника, якого підприємство хоче забронювати.
Тому ситуація, коли компанія формально має право на бронювання, але зарплата окремого співробітника не відповідає встановленому рівню, може стати причиною проблем з оформленням або збереженням його відстрочки.
Роботодавцям необхідно уважно стежити саме за нарахованою зарплатою, а не лише за сумою, яку співробітник отримує після сплати податків.
Ще одне суттєве нововведення стосується працівників, які працевлаштовані одразу в кількох компаніях.
Військовозобов’язаний, який працює за сумісництвом на іншому критично важливому підприємстві, не зможе одночасно збільшувати розрахункову чисельність військовозобов’язаних одразу для кількох роботодавців.
Такого працівника враховуватимуть у базі для визначення обсягу бронювання лише за одним місцем роботи.
Після коригування правил було встановлено, що таким місцем вважається підприємство, на якому особа пропрацювала найдовше.
Це важливо насамперед для роботодавців, оскільки від кількості врахованих військовозобов’язаних співробітників безпосередньо залежить доступний компанії обсяг бронювання.
Саме по собі суміщення не означає заборони на бронювання.
Військовозобов'язаний зможе отримати бронь і на підприємстві, де він працює за сумісництвом, якщо саме ця компанія враховує цю особу при визначенні свого ліміту.
Основний принцип полягає в іншому: один працівник не повинен одночасно збільшувати базу, на підставі якої розраховується кількість співробітників, що бронюються, одразу у кількох компаніях.
Тому підприємствам рекомендується заздалегідь перевірити співробітників, які одночасно мають кілька офіційних місць роботи.
Схожі правила застосовуватимуться до військовозобов’язаних, які вже мають законну відстрочку від мобілізації з інших підстав, передбачених статтею 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
З 1 вересня такі співробітники також враховуватимуться у загальній чисельності військовозобов’язаних лише у встановленому порядку.
Для роботодавців це означає необхідність ретельніше перевіряти кадрові та військово-облікові дані.
Якщо один працівник одночасно підпадає під кілька підстав для відстрочки або працює на кількох підприємствах, система має унеможливити ситуацію, за якої він штучно збільшує можливий ліміт бронювання.
Одним із найпоширеніших побоювань є можлива масова втрата підприємствами статусу критично важливих з 1 вересня.
Однак автоматичного позбавлення статусу всіх компаній у цю дату не відбудеться.
Спочатку для підприємств, які вже мали статус критично важливих, був передбачений перехідний період: раніше прийняті рішення мали діяти в межах встановленого терміну, але не довше 1 вересня 2026 року.
Пізніше уряд скоригував цей механізм.
Підприємства, які своєчасно надали необхідні відомості про середню заробітну плату та податкову звітність, у певних випадках зможуть зберегти раніше прийняте рішення про критичність до закінчення терміну, на який воно було видане.
Тому кожному підприємству необхідно перевіряти саме власне рішення про критичність та термін його дії.
Загальні критерії для визнання підприємств критично важливими встановлені урядом.
У більшості випадків компанія має відповідати щонайменше трьом критеріям, хоча для окремих галузей та категорій організацій передбачені спеціальні умови.
Серед таких критеріїв - значний обсяг податкових платежів.
За звітний податковий рік загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та єдиного соціального внеску має перевищувати еквівалент 1,5 млн євро.
Ще один критерій пов’язаний із валютними надходженнями. Їхній розмір, без урахування кредитів і позик, має перевищувати еквівалент 32 млн євро за звітний податковий рік.
Які ще критерії враховуються
Окрім податків та валютних надходжень, держава враховує стратегічне значення підприємства для економіки та безпеки України.
Значення має також важливість компанії для певної галузі національної економіки або конкретної територіальної громади.
Окремим критерієм є відповідність вимогам щодо заробітної плати.
Крім того, серед критеріїв залишається статус резидента «Дія.City».
При цьому виконання лише однієї з умов у більшості випадків не робить підприємство критично важливим автоматично. Необхідно відповідати встановленій сукупності критеріїв, після чого отримати офіційне рішення уповноваженого державного органу.
Основний механізм оформлення бронювання залишається електронним.
Після отримання підприємством права на бронювання військовозобов’язаних списки необхідних працівників подаються через портал «Дія».
Керівник компанії, підписант або інша уповноважена особа проходить авторизацію, використовуючи електронний підпис юридичної особи.
Після цього роботодавець обирає співробітників, яких необхідно забронювати, перевіряє сформовану заяву та підписує її електронним підписом.
Інформація автоматично звіряється з державними реєстрами.
Після обробки заяви результат з’являється в кабінеті роботодавця.
Сам працівник може перевірити наявність чинного бронювання в додатку «Резерв+», де також доступний електронний військово-обліковий документ.
Для критично важливих компаній та установ стандартний термін обробки заяви через «Дію» становить до трьох днів.
Для державних органів передбачено коротший термін - до одного дня.
Окремо діє електронний механізм продовження вже існуючого бронювання.
Він дозволяє у передбачених випадках продовжити відстрочку співробітника без попереднього скасування чинного бронювання.
Для такої процедури передбачено термін обробки до 24 годин.
Це дозволяє підприємствам зменшити ризик виникнення проміжку між закінченням старого та оформленням нового відстрочення.
Наявність у підприємства статусу критично важливого ще не означає, що будь-якого його співробітника можна автоматично забронювати.
Система перевіряє інформацію через державні реєстри.
Проблеми можуть виникнути, якщо підприємство вже вичерпало доступний ліміт бронювання, дані про трудові відносини відсутні або не збігаються, а також якщо співробітник не відповідає встановленим вимогам щодо заробітної плати.
Причиною відмови або неможливості оформити бронювання можуть стати й некоректні дані в державних реєстрах.
Саме тому роботодавцям та військовозобов’язаним рекомендують завчасно перевіряти актуальність інформації.
Статус фізичної особи-підприємця сам по собі не надає військовозобов’язаному права забронювати себе.
Чинне законодавство не передбачає механізму, що дозволяє ФОП оформити собі відстрочку лише на підставі підприємницької діяльності.
Бронювання співробітників також передбачає наявність трудових відносин.
Робота виключно за цивільно-правовим договором не робить виконавця працівником підприємства для цілей такого бронювання.
Таким чином, вирішальне значення має не просто співпраця з критично важливою компанією, а наявність належним чином оформлених трудових відносин.
Бронювання не є безстроковим і залежить відразу від кількох обставин.
Зокрема, важливе значення має збереження підприємством права на бронювання та продовження трудових відносин із конкретною особою.
Бронювання може бути скасоване після звільнення працівника, втрати підприємством відповідного статусу або підстав для бронювання, а також після закінчення терміну дії наданої відстрочки.
Роботодавець також може самостійно подати електронну заяву про скасування бронювання через «Дію».
Після обробки відповідна інформація має оновитися в державних реєстрах та в додатку «Резерв+».
Для бізнесу серпень стає періодом, коли необхідно ще раз перевірити всі підстави для бронювання співробітників.
Підприємствам варто переконатися, що рішення про визнання їх критично важливими залишається чинним, а відомості в державних реєстрах є актуальними.
Також необхідно перевірити доступний ліміт бронювання та заробітну плату працівників.
Окремої уваги потребують співробітники, які працевлаштовані одразу в кількох компаніях або вже мають відстрочку від мобілізації на іншій законній підставі.
Помилки в цих даних після 1 вересня можуть безпосередньо вплинути на можливість оформити або зберегти бронювання.
Що потрібно перевірити працівникам, які мають бронювання
Самому працівникові подавати документи для підтвердження критичної важливості роботодавця не потрібно - цим займається підприємство.
Однак військовозобов’язаним варто перевірити власні військово-облікові дані.
Також рекомендується переконатися, що бронь відображається в «Резерв+», та уточнити у роботодавця термін її дії.
Особливо уважно до цього питання слід поставитися людям, які працюють одночасно в декількох компаніях, оскільки з 1 вересня оновлюється порядок їх обліку.
Працівникові також варто заздалегідь з’ясувати, чи зберігає компанія статус критично важливого підприємства після закінчення перехідного періоду.
З 1 вересня 2026 року система бронювання не обнуляється і не запускається заново для всіх військовозобов’язаних.
Йдеться про завершення чергового етапу реформи.
Тому наявність дати 1 вересня сама по собі не означає автоматичного скасування всіх чинних відстрочок.
Для кожного працівника мають значення термін його бронювання, статус роботодавця, виконання підприємством встановлених умов та правильність відомостей у державних реєстрах.
Головними змінами з початку осені стануть посилений зарплатний критерій та оновлений порядок обліку осіб, які працюють за сумісництвом, та працівників з іншими підставами для відстрочки.
Для роботодавців це означає більш жорсткі вимоги до кадрового обліку та перевірки інформації, а для працівників - необхідність стежити за актуальністю власного бронювання та військово-облікових даних.
Читайте також: