Президент Зеленський днями підписав закон № 4751-IX «Про основні засади житлової політики», який запроваджує електронну систему обліку житла замість радянських норм. Документ замінює радянську модель “черг на квартиру”, запроваджує ринкові механізми підтримки та запускає механізми оновлення старого житла. Що саме зміниться для українців – розбирався Главред.
Закон №4751 фактично формує нову систему житлової політики в Україні та замінює застарілу радянську модель сучасним підходом. Документ визначає основні правові, економічні й організаційні правила у сфері житла — тобто пояснює, як саме держава має працювати з питаннями забезпечення людей житлом, кому допомагати і якими інструментами.
У законі прописуються принципи та пріоритети держави у сфері житлових відносин. Окремо встановлюються вимоги до споживчої якості житла — воно має бути безпечним, придатним для проживання і відповідати базовим стандартам, а не просто формально вважатися житловим приміщенням.
Також документ передбачає різні механізми державної підтримки для будівництва, придбання та оренди житла. Це можуть бути пільгові кредити, компенсації, програми співфінансування або підтримка оренди. Тобто держава поступово відходить від практики прямого розподілу квартир і переходить до фінансових інструментів допомоги. Водночас визначається порядок формування та використання державного, комунального і приватного житлових фондів, а також повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування у цій сфері — хто і за що відповідає.
У законі чітко визначаються поняття житла, житлових фондів, доступного та соціального житла, житла для тимчасового проживання, операторів доступного і соціального житла, а також револьверного фонду — спеціального механізму фінансування, коли кошти після повернення знову спрямовуються на нові житлові програми. Окремо прописуються механізми реалізації права на житло та визначається коло осіб, які можуть скористатися державною підтримкою. Також встановлюється порядок надання соціального та службового житла і умови діяльності операторів, які працюватимуть у цій сфері.
Окремий блок змін стосується управління, утримання та реновації житлового фонду. Передбачаються механізми комплексного оновлення застарілого житла, що особливо актуально для старих багатоквартирних будинків. Запроваджується Єдина інформаційно-аналітична житлова система — електронний ресурс, у якому обліковуватиметься житловий фонд і люди, які потребують підтримки, що має зробити систему прозорішою.
Також документ передбачає фінансово-кредитні механізми підтримки будівництва, купівлі та оренди житла, створення револьверних фондів для довгострокового фінансування програм, інструменти публічно-приватного партнерства у житловому будівництві, коли держава співпрацює із забудовниками, а також нові підходи до стратегічного планування — на державному, регіональному та місцевому рівнях. Фактично законопроєкт створює рамку для системної житлової політики, яка має замінити застарілу модель житлових черг і адміністративного розподілу квартир.
Варто зауважити, що в Україні до ухвалення цього закону понад 40 років діяв Житловий кодекс Української РСР, яким визначалися базові правила житлових відносин. І якщо Житловий кодекс УРСР виходив із принципу, що держава розподіляє квартири, то нова модель передбачає, що держава створює умови та інструменти, аби люди могли забезпечити себе житлом — за підтримки, але не через адміністративний розподіл.
Фактично мова йде про демонтаж радянської системи житлових черг і перехід до ринкової моделі з соціальними запобіжниками. Чи стане вона ефективнішою — залежатиме від того, як саме будуть реалізовані механізми підтримки та чи вистачить на це ресурсів. Але одне очевидно: житлова політика в Україні готується до однієї з наймасштабніших реформ за десятиліття.
Як розповів у коментарі Главреду юрист практики нерухомості та земельного права юридичної фірми "Результат" Артем Чекаленко,від нового закону в довготривалій перспективі виграють особи, які реально потребують житла, та суспільство загалом, оскільки система переходить від паперових черг до цифрового та більш контрольованого механізму розподілу.
За його словами, документом значно звужуються можливості для зловживань, зокрема щодо приватизації «заднім числом», оскільки процедури стають формалізованими та цифровізованими.
Крім того, закон запроваджує нову, принципово важливу гарантію: відтепер ніхто не може бути виселений із найманого житла чи обмежений у праві користування ним інакше як за рішенням суду, з підстав і в порядку, визначених законом. Це не просто технічне уточнення, а якісна зміна підходу. Фактично наймачі більше не виступають «безправною стороною», яку можна позбавити житла за одноосібним рішенням.
«Базові гарантії в законі сформульовані чітко: ніхто не може бути виселений або обмежений у користуванні житлом інакше, ніж за рішенням суду і в порядку, встановленому законом. Для мешканців у державному або комунальному житлі заборонені виселення, переселення, відселення без попереднього надання іншого придатного житла, якщо зберігаються підстави надання і право користування не втрачено (крім добровільного виселення або рішення суду). Для приватного житла (включно з орендою) виселення, переселення, відселення також буде можливим лише за рішенням суду. Важливо, що законом заборонено виселяти, якщо людина є стороною спору щодо підстав виселення чи проживання до моменту вирішення спору (з деякими винятками типу аварій, надзвичайних ситуацій, наслідків агресії)», - пояснив Чекаленко.
При цьому, додає експерт, для вже приватизованого (приватного) житла закон не запроваджує обмежень на саме право власності й не змінює правил продажу, дарування, спадкування для громадян.
Що ж стосується соціального житла, то закон, як зазначає юрист, встановлює досить широкі рамки. Так, держпідтримкою можуть скористатися:
«Соціальне житло надаватиметься тим, хто потребує соціального захисту, та іншим категоріям, визначеним законом, за рішенням органу влади і за договором оренди соціального житла. Щодо прозорості «черги», то єдина житлова «е-система» має забезпечити відкритий доступ до інформації про житло, включно з відомостями про надання житла. Плюс задекларовано громадський контроль (слухання, обговорення, звернення, позови тощо). Хоча, як показує практика, прозорість буде настільки прозорою, наскільки якісно Кабмін пропише порядок: критерії, пріоритети, публічність даних», - додав Чекаленко.
Верховная Рада Украины (ВРУ) - единственный законодательный орган государственной власти Украины, который имеет коллегиальное строение и состоит из 450 народных депутатов Украины, избранных сроком на пять лет на основе всеобщего, равного и прямого избирательного права путем тайного голосования, пишет Википедия.