Крен управо. Чому результати виборів до Європарламенту не допоможуть Путіну

11 червня 2024, 17:30оновлено 12 червня, 11:54
372
Незважаючи на те, що більшість у Європарламенті збереглася, в окремих країнах ЄС результати виборів призвели до політичної турбулентності.
Вибори до Європарламенту
Вибори до Європарламенту виграє партія, яку очолює голова Єврокомісії / Главред

Минулими вихідними в Європі відбулися вибори до Європарламенту. І хоч їхні результати поки що попередні (підрахунок голосів у більшості країн ЄС ще триває), вже можна з упевненістю говорити про те, що ультраправі партії або зміцнюють свої позиції, або й зовсім здобули перемогу. Але незважаючи на те, що низку європейських партій правого спрямування пов'язують із російським впливом, Кремлю ще рано святкувати.

Главред розбирався в тому, чого чекати Україні від нового складу головних інституцій Європи і чи варто очікувати прийняття до Євросоюзу в найближчому майбутньому.

відео дня

Вибори до Європарламенту 2024 - що відомо

Згідно з попередніми результатами голосування, європейці віддали перемогу Європейській народній партії (ЄНП) - альянсу правоцентристських сил, який очолює чинна голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. За даними з 27 країн ЄС, ЄНП може отримати в новому Європарламенті щонайменше 186 мандатів (загалом у Європарламенті 720 депутатів).

Вибори до Європарламенту - попередні результати
Вибори до Європарламенту - попередні результати / Скриншот: results.elections.europa.eu

Другою за чисельністю партією, судячи з результатів, залишається Прогресивний альянс соціалістів і демократів зі 135 мандатами, тоді як ліберали, партія "Оновлюючи Європу", у нинішньому скликанні ЄП стали лише третіми (79 мандатів), із невеликим відривом обганяючи Партію європейських консерваторів і реформістів (73 мандати).

Проте, незважаючи на зміцнілих ультраправих, глава Єврокомісії пообіцяла зберегти проукраїнський курс і створити коаліцію з проєвропейськими силами.

"Під час свого першого мандату я продемонструвала, чого може досягти сильна Європа. Моя мета - продовжувати йти цим шляхом із тими, хто виступає за Європу, за Україну, за верховенство закону", - заявила Урсула фон дер Ляєн, коментуючи результати виборів.

Орбан уперше розгромно програв, а Макрон розпустив парламент

Однак попри те, що більшість у Європарламенті збереглася, в окремих країнах ЄС результати виборів призвели до політичної турбулентності. Так, наприклад, в Угорщині та Словаччині правлячі партії "друзів Путіна" Орбана та Фіцо помітно здали позиції. Так, опозиційна політсила Словаччини Прогресивна Словаччина (PS) набрала 27,81% голосів і стала переможцем перегонів, тоді як партія Фіцо Smer-SD посіла друге місце з результатом у 24,76% голосів.

Водночас партія Орбана "Фідес" набрала 43,8% голосів, що стало найнижчим результатом на виборах до Європарламенту за всю її історію, а колишній союзник угорського премʼєра Петер Мадяр здобув близько 30% голосів і водночас став беззаперечним лідером угорської опозиції.

Також опозиція виграла у Франції та Німеччині. Наприклад, у Німеччині перемогу здобули блок Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС) та проросійська партія "Альтернатива для Німеччини" (АфД), тоді як правляча партія Олафа Шольца, Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), виявилася лише третьою.

Олаф Шольц
Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) Олафа Шольца поступилася першістю на виборах ХДС/ХСС / пресслужба Європарламенту

​"Радикалізація настроїв порівняно з 2019 р. є, але вона все ще не загрожує сталості німецької політичної системи. Бо АфД уже втрачає рейтинг через токсичність і незбалансованість власної політики. А традиційний лідер німецької політики - ХДС/ХСС - відроджується після попередніх провальних виборів. Якщо довгострокові вибори справді відбудуться найближчими місяцями і на них переможе ХДС/ХСС, їй навряд чи вдасться сформувати одноосібну коаліцію. Але Вільні демократи чи Зелені доволі органічно вбудовуються в новий уряд. ХДС у Бундестазі критикує уряд Шольца за недостатній тиск на Росію, для нас такий розвиток подій був би цілком, імовірно, бажаним", - зауважив публіцист, фахівець зі стратегічних комунікацій Юрій Богданов.

Хто такий Юрій Богданов

Юрій Богданов - блогер, аналітик, фахівець зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики. Колишній радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. У 2010 закінчив Київський національний економічний університет.

Але якщо в Німеччині поки що результати виборів сприймають із холодною головою, у Бельгії, де партія чинного прем'єра Александра де Кроо програла вибори до федерального парламенту з результатом 5,4% голосів, це стало приводом для відставки очільника уряду.

Мало чим відрізняється ситуація і для французької влади, де партія Еммануеля Макрона розгромно програла вибори партії Національне об'єднання Марін Ле Пен, яка раніше неодноразово демонструвала симпатію до путінського режиму і особисто до російського диктатора Володимира Путіна.

Ба більше, результати виборів у Франції стали причиною для розпуску парламенту й оголошення дострокових виборів.

1718115168-9099.jpg
Макрон розпустив парламент Франції після виборів до Європарламенту / пресслужба Європарламенту

​За словами Макрона, результат волевиявлення "не є добрим для партій, які захищають Європу" і додав, що ультраправі набирають популярності "повсюдно" на континенті.

"Я не можу діяти так, ніби нічого не сталося... Саме тому, провівши консультації, передбачені статтею 12 нашої Конституції, я вирішив знову надати вам вибір нашого парламентського майбутнього шляхом голосування", - заявив французький лідер.

На думку аналітика, військовослужбовця ЗСУ Віктора Андрусіва, основна причина рішення Макрона - провал його партії на виборах із гігантським відривом від ультраправих.

Хто такий Віктор Андрусів

Віктор Андрусів - політичний і громадський діяч, заступник голови Донецької військово-цивільної адміністрації з гуманітарних питань (2015-2016), радник глави Міністерства внутрішніх справ України та керівника Офісу президента, виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2016-2020). Зараз - боєць ЗСУ, пише Вікіпедія.

"До європарламенту вибори відбуваються за пропорційною системою відкритих списків (щось на кшталт як у нас), а до національного парламенту - за мажоритаркою. Тому загалом по країні ультраправим надають велику підтримку, але в конкретних мажоритарних округах цієї підтримки не вистачає для перемоги кандидатів. Я думаю, що Макрон не просто психанув, хоча підстави були. Я думаю, що він очікує все-таки значно реабілітувати ситуацію через особливості національної системи", - вважає експерт.

Виграти війну Росії не допоможуть

Водночас, у країнах Європи є й ті, хто зміцнив свої позиції після виборів. Так, консервативна партія італійського прем'єра Джорджії Мелоні "Брати Італії" перемогла на виборах до Європарламенту та отримала підтримку 28,9% виборців, чим посилила позиції Мелоні як усередині країни, так і в ЄС загалом.

За словами виконавчого директора Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександра Леонова, перевага правих партій у Європі хоч і неприємна тенденція, але цілком прогнозована.

Хто такий Олександр Леонов

Олександр Леонов - виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента".

Народився 18 березня 1971 року в с. Красносілля Олександрівського району Кіровоградської області. Закінчив Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут".

Працював у Національному інституті українсько-російських відносин (пізніше - Національний інститут проблем міжнародної безпеки) при Раді національної безпеки і оборони України, офісі лідера блоку "Наша Україна" Віктора Ющенка (2003-2005 рр.), секретаріаті Президента України (заступник керівника служби), ГО "Центр розширення можливостей".

Автор низки наукових статей і досліджень на тему використання телебачення та інтернету в інформаційних війнах, інформаційних спецопераціях тощо.

"Деякі країни Європи все ще хворі на правий популізм, деякі з них, будемо сподіватися, вже від нього оговтуються. І говорити про те, що після виборів ситуація в Європарламенті зміниться, не варто. Оскільки і соціал-демократи, і ліберали обов'язково створять коаліцію, в якій узгоджуватимуть свою позицію, зокрема й щодо українського питання", - каже Леонов "Главреду".

І додає, що праві партії в Європі відрізняються одна від одної. Наприклад, "Альтернатива для Німеччини" - політсила, яка симпатизує Путіну, тоді як ультраправі в Італії зайняли проукраїнську позицію.

Тому, як зазначають експерти, зміна балансу в Європі навряд чи серйозно позначиться на підтримці України. Адже Європа мілітаризується і робить наголос не тільки на забезпеченні власної безпеки, а й на зменшенні низки дискусій про надання допомоги Україні у війні проти Росії.

"Європа вже пройшла точку неповернення. І будь-яка країна, яка братиме участь у процесі, не зможе з нього вийти, оскільки це банально вигідно. До речі, коли на останньому саміті ЄС обговорювали важливість створення спецфонду для фінансування ВПК, проти виступали тільки нейтральні країни, але навіть проросійськи налаштовані країни не заперечували, адже це може завантажити їхні підприємства і дати додаткові робочі місця. І ці фактори будуть чинити серйозний вплив на позицію країн", - вважає Леонов, уточнивши, що зараз усе вказує на те, що вплив "друзів України" збережеться.

Інша справа, що економічні питання в найближчі п'ять років можуть стати каменем спотикання на шляху вступу України до Євросоюзу. Адже незважаючи на публічні заяви європейців про можливий початок переговорів з Україною, на ділі цей процес можуть всіляко затягувати через розподіл коштів усередині Євросоюзу.

Хто такий Валерій Клочок

Валерій Клочок - громадський і політичний діяч, магістр державної служби.

З 2017 року активно займається політичною та економічною аналітикою.

З 2022 року - керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова благодійного фонду "Нова дорога".

З 2020 до 2022 року співпрацював із незалежною неурядовою організацією Growford Institute (Think Tank), яка здійснює стратегічні глобальні дослідження у сфері економіки та фінансів, оцінює системні ризики та розробляє оптимальні моделі економічного розвитку для країн, регіонів і світу загалом.

З 2016 по 2018 рік - голова центрального Виконавчого комітету всеукраїнської партії.

З 2006 по 2016 рік - керівник прес-служби народного депутата, керівник прес-служби всеукраїнської партії.

З 2010 року - по сьогодні - засновник, директор приватного підприємства.

З 2005 по 2006 рік - головний консультант секретаріату депутатської фракції у Верховній Раді України IV скликання.

2005 рік (з березня по жовтень) - начальник відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю (прес-служба) Державної митної служби України, радник митної служби III рангу.

З 2004 по 2005 роки - прес-секретар депутатської групи у Верховній Раді України IV скликання.

З 2003 по 2004 роки - інспектор відділу освіти районної державної адміністрації.

"Перепони можуть бути найрізноманітніші. Для нас найголовніша - субсидування економіки. Поки що Європейський Союз не змінював своїх директив у частині економічної політики і згідно з ними Україна може безповоротно отримати понад 100 мільярдів євро. Однак це навряд чи сподобається полякам, угорцям та іншим, особливо якщо гроші будуть перерозподілені. І в цьому полягає відповідь на питання про те, як скоро ми зможемо просунутися до членства в ЄС. Нам необхідно буде проводити переговори окремо з кожною країною. З тією ж Польщею в економічному плані у нас не складається, на відміну від військово-політичного. З угорцями буде те саме, як і з французами та іспанцями. Багато країн будуть проти вступу України до ЄС виключно через те, що в українську економіку потрібно буде субсидіювати кошти, адже в умовах війни економічне зростання бути перспективним не обіцяє", - розповів "Главреду" політичний експерт і керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
^
Ми використовуемо cookies
Прийняти